Попри те, що з вини Росії в Сирії загинули і отримали поранення сотні турецьких військових, Ердоган ніяк не виявив свого обурення ні політикою цієї країни, ні її президентом Путіним, пише Юнус Ердогду.

Під керівництвом Ердогана Турецька Республіка переживає найбільшу смуту за всю свою історію. На жаль, у державі немає ні вартісного парламенту, ні серйозної опозиції, ні незалежних засобів масової інформації.

Останнім часом Росія інвестувала солідні кошти в економіку Туреччини. Провертаючи серію інтриг, російське держава витратило мільйони. Процес, запущений у турецьких військах, почався з епізоду з російським літаком, збитим за наказом командувачів турецькими авіасилами, відомими своїми зв'язками з Кремлем.

Незабаром після цього випадку поліцейський, який відстоює особисті інтереси Ердогана, організував замах на посла Росії в Туреччині Андрія Карлова. Кожне нове криваве діяння Ердогана все більше і більше наближало його до Кремля. В кінцевому підсумку Ердоган "здався" Путіну, принісши вибачення за скоєне.

З усією ясністю усвідомлюючи те, що перебуває в стані війни, Росія продовжує безжально наносити нищівні удари як по військовим, так і по мирних громадянах. А турки, які вже практичні сто років не воювали з росіянами, забули про їх загарбницьких амбіції.

Україна прекрасно знає, хто такий Путін і на що він здатний.

Навіть якщо друга сторона сидить із нею за столом мирних переговорів, Росія вже продумує план вторгнення, метою якого є її знищення! Причиною, через яку турки завжди поступалися росіянам у боях, виступає відсутність у останніх військової етики.

На сьогодні Росія підім'яла під себе командувачів турецькими військами і глав розвідки. У Туреччині проживає значна кількість громадян, які тісно співпрацюють із Москвою не тільки в сфері торгівлі, а й в розвідці. Природно, в таких умовах турки не здобути перемогу над Росією.

У цій ситуації для Туреччини вкрай важлива підтримка України. Але однієї лише її недостатньо.

Ердоган, який кинув виклик НАТО і Євросоюзу, придбавши у Росії ракетні системи типу С400, звернувся до них же за допомогою, коли Путін перейшов в наступ.

З часу візиту Ердогана до України 3 лютого 2020 року і до сьогодні росіяни погубили мінімум 200 турецьких солдатів. Такий розвиток подій скомпрометував Ердогана на батьківщині, через що він змушений був дати розпорядження про уповільнення Інтернет-з'єднання і обмеження доступу до соцмереж. Як і його найближчий товариш Путін, він відправив до в'язниці молодь, яка виступила проти його необмеженої влади. Отже, він втримався на плаву і в цей раз.

Міністр оборони Росії тюркського походження Сергій Күжүгет-оглу Шойгу, ймовірно, неспроста закрив очі на військові кампанії проти режиму сирійського президента Асада, знаючи, в якому складному становищі опинився Ердоган. Мабуть, саме з цієї причини він дозволив йому і туркам відчути смак перемоги. Остання перемога, що призвела за собою смерть військових-послідовників згаданого режиму, надала Ердогану і турецькій стороні сміливості піти ще далі.

Росія надасть туркам, які перебувають в Сирії, можливість проведення локальних військових операцій. Війна просто необхідна для того, щоб Ердоган, заручившись підтримкою турецького суспільства, пробув при владі до 2023 року. Для цього він змушує опозиціонерів мовчати, інкримінуючи їм державну зраду.

Проросійські ЗМІ вдаються до маніпуляцій, стверджуючи, що Туреччина потрапила в економічну залежність від Росії.

Якщо б в Туреччині була воістину турецька влада, це не тільки поклало б край війні в Сирії, але і посприяло б врегулюванню ситуації з Кримом без єдиного пострілу.

Зупинити російську агресію легко: достатньо перекрити російським військовим кораблям, які поставляють військове обладнання, доступ до проток!

Крім того, необхідно ввести додаткову маржу для російських торгових суден, яка буде компенсацією за життя людей, які стали жертвами її агресивної поведінки в Криму, на Донбасі, в Сирії та низці інших країн.

Перекрийте РФ доступ до газопроводу "Турецький потік"!

Досить купувати у Росії природний газ по 260 дол. за кубометр, коли європейські торговельні корпорації продають його по 120 дол. Краще реалізуйте проект Закаспійського трубопроводу й імпортуйте газ безпосередньо з Туркменістану.

Розірвіть укладений з Росією договір на постачання електроенергії за завищеними цінами в рамках проекту АЕС "Ак-кую", продовживши співпрацю в цій сфері з Україною.

Замість того, щоб відправляти сирійських мігрантів до Греції і Болгарії, занурте їх на кораблі і відправте в Сочі і Краснодарський край.

Ось і побачите, як швидко Росія позбудеться своєї могутності!

Рішення проблеми очевидне, тільки Ердоган до нього не вдається. Тут доречна аналогія з кавуном: зовні він зелений - а цей колір, як відомо, є символом ісламу, а всередині - червоний, немов комуністичний прапор.

5 березня у нього, виявляється, зустріч з Путіним в Росії. Чому ж він готовий кинутися в ноги Путіну, за розпорядженням якого за 10 днів убили або організували вбивство як мінімум 200 турецьких солдатів? Нехай Путін йому кланяється, а не навпаки!

"Великий" діяч Ердоган збирається в Росію, адже Путін зманює його "безкоштовним морозивом".

Більшість турецьких фахівців, що відповідають за співпрацю з Росією, не знають російської, а якщо б знали, то відносини між двома країнами були б жахливими. Саме тому Туреччина завжди буде програвати Росії. Вважаючи себе нащадком османів, я завжди кажу, що не зняти нам шкури з ведмедя, як і не знайти друзів серед росіян.

Ердоган - це найгірша з бід турецького народу після монгольської навали.

Скільки б турецький народ не обманювався, довіряючи Ердогану, Путін чудово знає, що він за "фрукт".

Кожному фрукту, однак, своя пора, і рано чи пізно приходить час, коли плоди потрапляють на стіл. Коли такий день наздожене "турецького кавуна", народ побачить його справжню сутність.

Ось тоді-то Росія і звинуватить Туреччину в причетності до сирійським терактів, слідом за чим розіграє свій "курдський козир". А в програші очікувано опиниться саме Туреччина.