16:31 / 19.05.2016 Мир

Росія є найменш гостинною країною для біженців

Як ставляться до біженців у різних країнах світу? Глобальне опитування Amnesty International свідчить: біженців вітають майже всюди. Але не в Росії.

80 відсотків людей на планеті готові з розпростертими обіймами приймати біженців - про це свідчить глобальне опитування, проведене на замовлення правозахисної організації Amnesty International. Багато хто з опитаних готовий прийняти шукачів притулку навіть у себе вдома, пише http://dw.com.

Refugee Welcome Index став результатом опитування понад 27 тисяч осіб у 27 країнах. Перше такого роду дослідження провів 2016 року інститут GlobeScan. Рейтинг оцінює держави відповідно до готовності їхнього населення прийняти біженців у своїй країні, своєму місті, своєму районі та власній домівці.

"У світі поширене припущення, що чим більше біженців вдасться не пустити до країни, тим популярнішим буде це рішення, що популізм - це спрямована проти біженців політика", - розповіла в розмові з DW заступниця директорки європейського відділення Amnesty International Гаурі ван Гулік. Але, за її словами, це хибне припущення. Рейтинг свідчить про протилежні настрої.

Спрямована проти біженців риторика багатьох урядів "дуже далека від того, що люди насправді думають", каже ван Гулік. За її словами, рейтинг надає сигнал можновладцям, що "якщо вони дадуть біженцям притулок та поважатимуть їхні права, то матимуть значно більшу підтримку, ніж думають".

Ласкаво просимо до нас додому!

Результати дослідження продемонстрували, що кожен десятий опитаний готовий прийняти біженців навіть у себе вдома. Людям легко погодитися із загальною ідею про надання біженцям притулку, каже ван Гулік. "Але чи готові вони її підтримати, коли йдеться про їхні власні домівки? - запитує вона. - Відповідь стала приємним сюрпризом".

Країнами, де населення найменше готове прийняти біженців вдома, виявилися Росія, Індонезія та Таїланд. А от найбільшу готовність відчинити перед утікачами двері власної домівки продемонстрували жителі Китаю, Німеччина та Великобританії. Майже половина опитаних китайців готові прийняти біженців навіть у себе вдома.

"Це цікавий прояв настроїв", - сказала ван Гулік. Відповідь китайців треба взяти до уваги у дискусії про те, "як інші країни мають приймати більше біженців", вважає вона.

73 відсотки респондентів вважають, що люди, які тікають від війни та переслідування, повинні мати можливість отримання притулку в інших країнах. У Європі право на доступ до притулку особливо підтримують у Іспанії, Німеччині та Греції.

Німці та британці більш гостинні

Дві третини респондентів в усіх країнах, де проводилось дослідження, вважають, що національні уряди мали би більше допомагати людям, які тікають від війни та переслідувань. Найбільше такий погляд підтримують у Китаї, Нігерії та Йорданії. У Європейському Союзі 76 відсотків німців та 74 відсотки греків переконані, що уряди мали би робити більше. А от у Таїланді та Росії так вважають менше 30 відсотків опитаних.

96 відсотків опитаних німців сказали, що приймуть біженців у своїй країні, і тільки три відсотки були проти цього. Переважна більшість респондентів у Великобританії також за те, щоби пустити втікачів до своєї країни.

Загалом у світі 32 відсотки опитаних готові бачити біженців серед своїх сусідів, 47 відсотків - у своєму місті та 80 відсотків - у своїй країні. Тільки 17 відсотків не хочуть бачити у своїх державах шукачів притулку. Втім, у Росії цей показник перевищує третину респондентів.

Незадовго до Всесвітнього гуманітарного саміту, який відбудеться 23 травня у Стамбулі, Amnesty International закликала уряди до створення постійної системи відповідальності за прийом та допомогу біженцям. Запропонована ООН на початку травня глобальна угода про це може бути затверджена світовими лідерами на саміті 19 вересня. На обох самітах обговорюватимуть найпотужнішугуманітарну кризу за останні 70 років.

Важливо показати, що населення у багатьох країнах підтримає прийом біженців, каже ван Гулік. На її думку, прийшов час відійти від риторики, що всі проти біженців, адже це не так. "Треба поговорити про те, що ми можемо зробити для подолання кризи", - вважає правозахисниця.