"Греція відправиться в одиночну Одіссею, яка гідна самого Одіссея, - коментує результати референдуму в Греції французька газета Libération. - Чи хочемо ми відмовити народу, який виправдовує свій бунт власними стражданнями? Чи хочемо ми розбити давню мрію про об’єднану Європу, яка підтримувалася багатьма поколіннями з кінця останньої світової війни? Мрію про Європу, яка базується на гуманістичних цінностях і спроможна бути суверенним гравцем на міжнародній арені? Є й інша перспектива, ніж така трагедія. Політика жорсткої економії або політичний розпад ЄС - зараз справа за вибором", - наголошує Libération.

Водночас болгарська економічна газета Kapital Daily вважає, що найближчі дні стануть вирішальними не лише для Греції, а й для всього Євросоюзу:

"Греція зробила ще один крок до виходу з Єврозони. Після "ні" на референдумі буде дуже важко дійти згоди з кредиторами… Новина про те, що німецька канцлерка Анґела Меркель у понеділок поїде до Парижа, щоб обговорити останній розвиток кризи, показує, що найближчі дні стануть вирішальними для майбутнього Греції та Єврозони та що очікуються нервові зустрічі й розмови, - зазначає видання і додає. - Без перспектив на угоду з кредиторами грецькі банки, однак, не зможуть відкритися у вівторок - попри обіцянки Ципраса".

Ліво-ліберальна польська газета Gazeta Wyborcza тим часом називає можливий вихід Греції з Єврозони "прокляттям Європи" і покладає вину також на європейське керівництво:

"Слід домагатись повернення боргів, але не в такий спосіб, щоб суспільство було доведене до відчаю й стало непередбачуваним. І це з великим ризиком для всього ЄС. У грецькому трилері, який ми переживаємо, більше всього, можуть втратити не лише греки, а й ті, чий шлях базується на єдиній і об’єднаній Європі. Ми переживаємо зараз безпрецедентну кризу, яка виникла внаслідок егоїзму керівних осіб, браку сміливості та сили уяви, а також - помилкових розрахунків. І це стосується як Євросоюзу, так і Греції", - зазначає Gazeta Wyborcza.

На думку ж оглядача право-ліберальної іспанської газети El Mundo, рішення греків є "ляпасом для Німеччини":

"Перемога Ципраса - це ляпас для Німеччини і для тих країн, які утворюють у Єврозоні жорстке ядро. Вони перебувають під тиском громадської думки, яка налаштована проти подальшої допомоги грекам. Водночас Афіни висувають подальші вимоги, відмовляючись, наприклад, підвищувати пенсійний вік, хоча нинішня система з фінансовогої точки зору є провальною… Греція стала для Євросоюзу величезною проблемою", - вважає видання.

А консервативна британська газета The Times тим часом розмірковує над правильністю позиції країн, які висловлювались за порятунок Греції:

"Афінам слід налаштуватись на хаотичні дні. Країни, які виступили за подальше перебування Греції у Єврозоні, повинні зараз терміново займатися цією великою політичною проблемою. Вони мусять подивитись, чи не були помилковими правила, чи греки самі винні, оскільки порушили правила, що паралізувало банківську систему. Євроідеалісти, особливо в Німеччині, можуть і зараз все ще наполягати на тому, щоб урятувати Грецію. Але споживажі в країнах Єврозони, у першу чергу німецькі виборці, імовірно, більше не будуть з цим згодні", - вважає Times.

Французька газета Le Figaro попереджає греків про "фінансові лещата":

"Урочисті попередження про небезпеку референдуму не мали жодного ефекту: греки вирішили послідувати за Алексісом Ципрасом у його божевільній авантюрі. Перспективу досягти в останню хвилину компромісу з кредиторами вони обміняли на конфронтацію до кінця, опинившись таким чином перед великим стрибком у невідоме. Тепер речі зрозумілі. Це їхній демократичний вибір, який ми мусимо поважати… Греки тепер будуть затиснені в жахливі фінансові лещата".

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung, у свою чаргу, вважає вихід Греції з Єврозони логічним кроком за нинішньої ситуації:

"Вихід Греції з валютного союзу не може стати примусовим, але є логічним наслідком після народного "Ні". Команді зі СИРІЗА тепер доведеться обходитись без "багатого дядька" з Брюсселя, щоб свої витрати привести у відповідність до доходів. Рано чи пізно греки зрозуміють, що свою конкурентоспроможність треба підвищувати. Після виходу з Єврозони це можливо вдасться швидше. Регіональна політична та гуманітарна допомога для країн-членів ЄС можливо й сприяють тому, щоб вони не занурювалися у хаос. Але Афіни тепер повинні йти своїм власним, тяжким шляхом - чим послідовніше, тим краще. Європі це не зашкодить".

DW