У Європейському парламенті в середу, 18 вересня, відбулись дебати стосовно рішення Угорщини спростити в’їзд для росіян і білорусів, де зокрема закликали у відповідь призупинити угорське членство у Шенгенській зоні.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Telex.

Під час дебатів представниця Єврокомісії Стелла Кіріакідіс зауважила, що Угорщина спростила в’їзд для двох ворожих до ЄС країн, що на тлі посилення російського саботажу в Європі викликає питання.

Вона нагадала, що Єврокомісія двічі зверталася до угорської влади із запитами щодо угорських заходів, оскільки вони досі не розуміли, чому це було необхідно.

Промовці-євродепутати – від правоцентристської Європейської народної партії до соціалістів і "Зелених" – у цілому розкритикували угорські заходи.

Угорський євродепутат від опозиційної партії "Демократична коаліції" Чаба Мольнар стверджував, що угорський уряд відкрив двері для шпигунів, "сплячих агентів" і воєнних злочинців.

Головна доповідачка від лібералів Фаб'єн Келлер заявила, що Європейська комісія не відреагувала адекватно, і тому закликала Раду ЄС і держави-члени "розглянути питання про призупинення членства Угорщини в Шенгенській зоні".

Представник "м’яких" євроскептиків із "Європейських консерваторів і реформістів" Мачей Вонсік наполягав на тому, що не повинно бути ніякого послаблення санкцій проти Росії, зокрема й візових, заявивши, що "путінська росія повинна бути ізольована".

Нагадаємо, в липні Угорщина опублікувала деталі нової системи прискореного оформлення віз для громадян восьми країн, включаючи росію і білорусь, які зможуть в'їжджати до Угорщини без безпекових перевірок або інших обмежень. 

Будапешт заявив, що багато з них будуватимуть атомну електростанцію з використанням російських технологій.

Нагадаємо, наприкінці липня глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Угорщина виглядає все більш ізольованою у ЄС, а її позиція дратує решту країн-членів.

З 1 липня Угорщина почала своє піврічне головування в Раді Європейського Союзу, попри те, що депутати Європарламенту раніше зібрали 20 тисяч підписів проти цього.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович