Деякі європейські країни заявляють, що санкції проти агресора дієві і їх варто посилити
Міністри фінансів восьми країн Європейського Союзу заявили у своїй колонці для видання The Guardian, що Росія поширює неправдивий наратив про силу своєї економіки, а західні санкції насправді вдарили по її військовій машині, хоча їх потрібно посилювати надалі.
Очільники Міністерств фінансів восьми країн ЄС підкреслюють, що економіка Росії все більше орієнтується на військову промисловість, яку підтримують значні фіскальні стимули. Це джерело зростання не є нескінченним: низький рівень безробіття тисне на ринок праці, а слабкий рубль збільшує ціни імпорту.
У колонці наводяться й інші ознаки слабкості російської економіки: заборона на експорт бензину та цукру, скорочення удвічі Фонду національного добробуту, виведення з країни мільярдів доларів попри обмеження на рух капіталу.
"Те, що можна сприйняти і помилково вважати "поштовхом" до російського зростання, насправді є початком ресовєтизації економіки", – констатують міністри фінансів. Вони прогнозують Росії перегрів економіки, стагнацію приватного сектору, зростання інфляції та виснаження валютних резервів.
Автори також підкреслюють, що санкції Заходу насправді мають вплив: вони "змінили географію зовнішньої торгівлі Росії та обмежили її доступ до пріоритетних товарів для ведення бойових дій". Але "необхідні подальші кроки для стримування Росії та підтримки України", йдеться в колонці.
Міністри зокрема закликають до більш рішучих кроків із використання заморожених активів Росії, посилення санкцій "у стратегічно важливих секторах, таких як енергетика, фінанси і технології", а також посилення ефективності та запобігання ухилянням від цих обмежень.
"Зокрема необхідно посилити контроль за дотриманням верхньої межі ціни на російську сиру нафту, оскільки все ще триває її торгівля понад верхню межу в 60 доларів за барель. Також важливо запровадити дзеркальні санкції проти Білорусі та посилити тиск на інших головних пособників обходу санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході", – пропонують вони.
Колонку підписали міністри фінансів та економіки Швеції (Елізабет Свантессон), Данії (Стефані Лозе), Естонії (Март Вирклаєв), Фінляндії (Рікка Пурра, Латвії (Арвілс Ашераденс), Литви (Гінтаре Скайсте), Нідерландів (Елко Хейнен) та Польщі (Анджей Доманський).
Підготувала: Ніна Петрович