У світлі недавніх подій і міжнародних напруг питання можливості глобальної війни стає актуальним. Цілком зрозуміло, що ніхто не бажає глобального конфлікту, але чи є ця загроза реальною? Про це розмірковує почесний консул Держави Ізраїль у західному регіоні України Олег Вишняков, пише Lenta.ua.

Можливість відкриття другого фронту (+Ліван та Іран)

За останні дні все більше аналітики говорять, що вороги Ізраїлю можуть намагатися розширити війну з ХАМАСом, відкривши нові фронти, що може змусити Сполучені Штати безпосередньо вступити до конфлікту повітряними і морськими силами для захисту свого найближчого союзника в регіоні.

Минулого тижня Пентагон відправив другий авіаносець до регіону, а також додаткові літаки на наземних базах, навіть коли Вашингтон відправляв через посередників в Катарі, Омані та Китаї повідомлення для Ірану щодо уникнення ескалації.

Страхи відкриття другого фронту поглибилися в неділю, 15 жовтня, коли на північному кордоні Ізраїлю вибухнули інтенсивні бої. Хезболла, ірансько-підтримувана міліція, яка контролює південний Ліван, вистрілила ракети в Ізраїль, а Ізраїль відповів артилерійським обстрілом та авіаударами.

Повномасштабний напад на північ може перевантажити Ізраїль, оскільки більшість його сил сфокусовані на можливий наземний наступ в Газі, на південь.

Та чи піде на це Іран або Ліван, розуміючи, що у разі чого США прийдуть на допомогу Ізраїлю?

На 100% ми не можемо виключити цю можливість.

Після нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня тегеранська армія мобілізувалася.

У відповідь Джо Байден наказав відправити авіаносець Gerald R. Ford, найбільший і найбільш сучасний авіаносець ВМС США, на східне Середземне море разом з його супроводом минулого тижня. Потім в суботу міністр оборони Ллойд Дж. Остін III наказав авіаносцю "Дуайт Д. Ейзенхауер" приєднатися до нього. Наразі Сполучені Штати мають повітряну армаду з більш ніж 100 штурмових літаків.

Пентагон також відправив в Ізраїль невеликий загін спеціальних сил для надання допомоги в розвідці та плануванні з метою знаходження і визволення заручників, які утримуються ХАМАСом, серед яких, ймовірно, є американці.

Відомчі посадовці Білого дому заявили, що вони не розглядають жодних дій на землі американськими силами. Однак, якщо Хезболла розпочне велику атаку, Сполучені Штати можуть прийти на допомогу Ізраїлю, використовуючи морські та повітряні частини для обстрілу в Лівані.

Щодо Ірану. Однозначно можна сказати, що Іран буде спостерігати за театром бойових дій і, в разі ескалації, увійде у війну в якості учасника.

Отже, перспектива воєнних дій на Близькому Сході виникає після років, протягом яких Сполучені Штати намагалися вирватися з того, що називалося "вічними війнами" в Іраку, Сирії та Афганістані й після років відносно спокійного життя для Ізраїлю.

Після вищезгаданої перестрілки ізраїльські військові заявили, що визначили територію протяжністю кількох десятків кілометрів біля кордону з Ліваном "зоною ізоляції", готуючись до найгіршого. Водночас після того, що сталося на півдні, ізраїльтяни налякані, що це може повторитися і на цьому кордоні.

І судячи з усього, що одна, що інша перспектива спалаху війни на цій лінії кордону залишається на рівні 50%.

Чи буде загострення на Близькому Сході означати початок глобальної війни в регіоні?

Існує багато чинників, які говорять проти глобальної війни.

Чи нападе Іран на Ізраїль? 80% ймовірності, що ні. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї відхрестився від участі Тегерану у нападі бойовиків ХАМАС на Ізраїль. Водночас Тегеран не раз визнавав, що причетний до надання моральної та фінансової підтримки "угрупованню, яке контролює сектор Гази".

І фактично привітав ХАМАС із нападом на Ізраїль.

Все говорить про те, що Іран продовжуватиме підтримувати бойовиків та загрожувати, але на відкрите оголошення війни Ізраїлю Іран не піде. Причини дві: перша — є ризик рішучої відповіді, зокрема військової та санкційної з боку головного союзника Ізраїлю — США, друга — іранський теократичний режим, його зброя, і його військові дотичні до багатьох війн і проксі-конфліктів, що зменшує шанси на оголошення повномасштабної війни Ізраїлю.

Зокрема в Ємені, де Іран підтримує повстанців хуті, надаючи їм зброю, включно з ракетами та дронам-камікадзе, і військових інструкторів; у Сирії Іран є стратегічним партнером сирійського режиму Башара аль-Асада, надаючи фінансову та військову підтримку (Іран також має військових на території Сирії); в Лівані Іран підтримує Хезболлу, важливу організацію для Ірану, яка вважає Ізраїль своїм ворогом; в Бахрейні Іран підтримує шиїтську більшість, що спричиняє конфлікт із сунітською владою країни; в Іраку Іран підтримує уряд Іраку, де домінують шиїти. Ну і врешті-решт в Палестині Іран підтримує палестинський Хамас, контролюючий смугу Газа, постачає зброю у рф, у такий спосіб безпосередньо беручи участь у війні проти України. До всього цього додаються ще й внутрішні конфлікти в Ірані, наприклад, курдський сепаратизм або масові протести проти носіння хіджабів.

Глобальна війна — це сценарій, який ніхто не бажає бачити. Однак Близький Схід, як і раніше, залишається однією з найгарячіших точок на карті. І температура лише зростає.

Євген Медведєв