В МЗС України кажуть, що умови перебування в Угорщині переданих їй з РФ українських полонених не дозволяють говорити про їхній вільний статус, і угорська сторона не йде на конструктивний діалог з Києвом у цьому питанні.

Відповідний коментар опублікував речник МЗС Олег Ніколенко.

"Усі спроби українських дипломатів протягом останніх днів встановити прямий контакт із українськими громадянами не мали успіху. Це, а також інформація, отримана від родичів деяких із них, свідчить про те, що запевнення угорської влади про нібито вільний статус українських захисників в Угорщині не відповідають дійсності.

Фактично вони утримуються в ізоляції, не мають доступу до відкритих джерел інформації, їхнє спілкування із рідними відбувається в присутності третіх осіб, їм відмовляють у встановленні контакту із посольством України. Спроби української сторони налагодити конструктивний діалог із угорської владою офіційними дипломатичними каналами, на жаль, ігноруються", – заявив Ніколенко.

Він зауважив, що такі дії Будапешта ставлять під сумнів задекларовані гуманітарні мотиви вивезення українців до Угорщини та можуть кваліфікуватися як порушення положень Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

"МЗС України вкотре звернулося до угорської сторони із вимогою негайно допустити українського консула до українських військовополонених, аби він міг оцінити їхній фізичний та психологічний стан, розповісти їм про їхні права, а також надати термінову консульську допомогу", – додав речник.

Перед цим радник уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин також коментував, що перспективи повернення додому цих 11 українців залишаються невизначеними. 

Водночас в адміністрації Орбана заявили, що нібито повідомляли Київ про передачу Угорщині українських військовополонених, коли це відбулося, та що вони перестали бути полоненими, відколи прибули в Угорщину. 

В МЗС України раніше заявили, що про передачу 11 військовополонених Києву стало відомо із заяв віцепрем‘єр-міністра Угорщини.

Нагадаємо, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив обурення заявою генерального секретаря НАТО під час візиту до Києва про те, що Україна у майбутньому має стати членом Альянсу.

Раніше Орбан назвав Україну "фінансово неіснуючою", нарікаючи, що Європа допомагає їй фінансувати багато базових потреб, та заявив, що без цієї підтримки "війна одразу закінчиться".

Крім того, партія влади "Фідес" провалила проєкт резолюції, яка б закликала арештувати президента Росії Владіміра Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС).

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Отож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, які насправді є спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття, ми, як правило, промовчимо. Тому що або мало знаємо в Києві про предмет розмови, або йдемо назирці за «поверховими націоналістами», яким від самого слова НАТО і перешкод, які мадярські політики-сегреганти вигадують, забиває дух".