США, Швейцарія, КНР, Нідерланди і Тайвань допомагають рашистам із комплектуючими для їхніх дронів
У виробництві ударних безпілотників «Молнія» та «Фенікс» росія використовує компоненти виробництва Китайської Народної Республіки та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів.
Про це розповіли в ГУР.
«Молнія» — ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за «шахедівську», — зазначили в ГУР.
Крім полювання на військові цілі росія використовує «Молнію» для терору жителів наближених до лінії фронту міст і районів. У листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка і торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді були поранені декілька людей. Враховуючи те, що БПЛА керується й направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю.
Раніше росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.
В ГУР зауважили, що «Молния» має доволі просту конструкцію і дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролера, камери та більшості електронних компонентів відповідають китайським виробникам — FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.
«Проте китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon», — підкреслили в ГУР.
«Фенікс» — розвідувальний БПЛА, який його розробник — російське ТОВ «ТАИП» називає «розвитком Орлану-10».
«Начинка» містить компоненти з маркуванням виробників із пʼяти країн — США, Швейцарії, КНР, Нідерландів і Тайваню. Найбільше — 7 компонентів — мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу», — зазначили в ГУР.
Підготувала: Ніна Петрович