Свідомі українці досі бурхливо обговорюють скандал, який розгорівся днями навколо НОК. 

Екстренер збірної України Андрій Шевченко відмовився від посади віцепрезидента олімпійського комітету «через склад учасників». Головою НОК переобрали Вадима Гутцайта, серед його представників були також Григорій Суркіс і Нестор Шуфрич.

Шевченко не уточнив, чия саме присутність у складі НОК стала причиною його відмови від роботи в комітеті.

Після резонансної заяви Шевченка Григорій Суркіс і Нестор Шуфрич заявили про вихід із НОК України.

Активісти ж почали вимагати, аби всі «регіонали» та члени ОПЗЖ пішли з НОК. 

Але «рубати з плеча» – теж не варіант. Варто глибше розібратися у проблемі. Бо серед «не того складу» є справжні професіонали, гідні та здатні плідно працювати на розвиток українського спорту. 

Так, наприклад, через приналежність до ОПЗЖ пропонують виключити зі складу національного олімпійського комітету  Михайла Кошляка, котрий є членом у НОК як очільник Української федерації дзюдо. 

Варто зазначити, що Кошляк присвятив спорту усе своє життя, пройшовши довгий шлях від спортсмена до менеджера національного масштабу.

Кошляк створив один із найпотужніших клубів дзюдо в Україні – «Дзюдо-Дніпро», активно розвиваючи дитячий спорт. Вже багато років він займається благодійністю, є засновником благодійного фонду та чотири роки поспіль отримував звання «Меценат року».

За його керівництва Українською федерацією багато позитивних змін відбулося і у спортивному менеджменті,  і у розвитку українського спорту та дзюдо безпосередньо. 

Що стусується його приналедності до ОПЗЖ. Він не є і не був членом ОПЗЖ. Тільки обирався депутатом до обласної ради від цієї політсили.

Усі розуміють, що в історії кожної людини можна знайти різні сторінки, які по-різному можна трактувати.

Якщо вже згадувати, то той самий Шевченко, відмовляючись працювати з членами ОПЗЖ, балотувався у депутати від партії Королевської, а «Слуга Народа» Жан Беленюк сидить у Раді поряд із ОПЗЖ-никами і це йому зовсім не заважає, а Роман Зозуля, ставлячи у себе пост, скоріше за все, мало уявляє собі про роботу олімпійського руху.

Тож наразі постає нагальне питання - чи варто позбавляти членства у НОК справжніх професіоналів, які готові працювати на благо України?