Солдатська кухня стала бізнес-плацдармом
“Фінансові апетити” деяких армійських посадовців “з’їдають” невигідних їм гравців ринку харчування солдат
У Міністерстві оборони України напередодні Нового року вже стало майже традицією проводити спроби заміни окремих гравців на ринку надання послуг з організації харчування військовослужбовців. Для задоволення своїх «фінансових апетитів» окремі посадовці цього ринку «комбінують зі смаком». Нагадаю, за державний кошт у Збройних Силах забезпечується харчуванням понад 50 тисяч військовослужбовців строкової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів. Слід відзначити, що перехід на нову систему організації харчування у війську за принципом аутсорсингу із залученням на конкурсній основі спеціалізованих підприємств відбувся наприкінці 2007 року.
З грудня 2010 року за відповідною постановою Кабміну безкоштовними обідами мають забезпечуватись і військовослужбовці служби за контрактом. Загалом на військову кухню з Державного бюджету (при тому, що на організацію харчування одного солдата на добу до 2011 року виділялось 35 грн) на рік необхідно буде виділити неменше 900 млн грн. Як бачимо, є за що «конкурувати».
Нині на цьому ринку працюють п’ять підприємств. Лише одне з них державної форми власності – ДП МО України «Білоцерківський військторг». Якщо об’єктивно, то саме це підприємство серед інших найбільше відповідає критеріям спеціалізованого підприємства цього ринку (за спеціалізацією, досвідом роботи, підбором кадрів, наявною інфраструктурою та виробничою базою). До справи ставляться сумлінно, принаймні, командири, як головні контролери їхньої роботи на місцях, претензій не мають. Про що свідчать підписані ними акти виконаних робіт. Але виявляється цього замало, щоб і надалі надавати послуги з організації харчування у війську. Бо дехто бачить себе монополістом на цьому ринку.
Правду кажучи, з переходом на нову систему організації харчування солдатська кухня перетворилася на бізнес-плацдарм. На солдатській каші стали «варити бізнес». Згадайте, скільки за чотири попередні роки довкола теми харчування військовослужбовців було публічних скандалів. Фактично за кожним приходом нової команди у міністерство слідувала нова спроба навести порядок на солдатській кухні. У підсумку, все зводилось до того, що спочатку «очищали» кухню від одних ділків, а згодом на ній вже «грілись» інші з «нової команди». Боротьба ведеться не за шлунок солдата, не за вміння краще куховарити, а чиїх людей на цьому ринку буде більше. І цього не бачить лише той, хто не хоче цього бачити.
Через те, для різних гравців цього ринку і різні правила гри. Про яку чесну конкуренцію в когось язик повернеться говорити? Як пояснити, що окремому підприємству цього ринку надані послуги оплачують за тарифами вищими ніж у решти, а ще, за комунальні послуги чомусь платити їх не зобов’язали…
А далі найцікавіше. За кілька місяців до кінця року кошти на харчування війська закінчились. Проте треба віддати належне всім підприємствам, вони залишились в солдатських їдальнях, варили борщ для солдат за власні обігові кошти. Необхідні до кінця року війську на харчі 87 млн грн Кабмін згодом таки виділив. Але не всі виконавці послуг з організації харчування зароблені кошти до кінця року отримали. Без пояснень від замовника, чому з одними підприємствами розрахувались, а для окремих це залишилось лише їхньою проблемою.
Власному держпідприємству «Білоцерківський військторг» міністерство оборони, як замовник послуг, заборгувало за чотири останні місяці 2010 року понад 30 млн грн. Майже 1300 працівників цього підприємства зарплату за жовтень отримали 30 грудня з прибутків торговельної мережі підприємства. За такої ситуації не до отримав коштів і в бюджет міста (це підприємство є одним з найбільших платників податків у Білій Церкві). Але найбільше військторгівці стурбовані тим, що вже за кілька днів не зможуть запропонувати тисячам солдат гарячого обіду. Постачальники продовольства (перш за все – хліба, масла, олії, риби) повідомили про припинення поставок з Нового року. Останнім часом підприємство викручується з ситуації багато в чому за рахунок запасів продуктів власного виробництва (борошна, круп, овочів, м’яса). Проте ресурси підприємства обмежені. Більше того, за несвоєчасні розрахунки за отримані товари та не сплату податків цьому держпідприємству вже нараховані штрафи на загальну суму близько 2 млн грн.
Очевидно, що проблеми цього держпідприємства, яке опікується харчуванням майже у 70 військових частинах із загальною чисельністю близько 11 тисяч солдат, створені штучно. Читається, що за сценарієм окремих посадовців, які є кураторами цього ринку, у такий спосіб військторгівців планують посунути з солдатської кухні. Щонайменше дивно, що неодноразові звернення колективу держпідприємства до високопосадовців Міноборони з проханням втрутитись в ситуацію залишились без відповіді.
Петро Москаль