І за що платять вінничани із своїх гаманців оточенню броварського активіста політичної партії “ПОРА”

Андрій Качор — «зірковий» редактор мера Вінниці Сергія Моргунова та його оточення

Сучасна журналістика — особливий жанр мистецтва, який все більше нагадує шоу-бізнес. Щоб стати зіркою у журналістському світі, класичної освіти та самого бажання отримати визнання замало — треба вміти створювати події, про які будуть говорити, які будуть обговорювати та які будуть приносити гроші спонсорів. Особливо потрібно бути старанним, якщо ти  — нікому не відомий і нікому не потрібний провінційний  журналіст, що шукає будь-яку роботу , аби хоч якось звести кінці з кінцями та прогодувати власну родину.

Саме в такі часи скандально відомого  броварського активіста політичної партії “ПОРА” Андрія Качора підбирає до своєї команди мер Вінниці Сергій Моргунов. Місцева вінницька влада уже готується до виборчих кампаній, тому особливу увагу приділяє створенню мережі пропагандистських інтернет-медіа. 

За інформацією із  журналістської спільноти Вінниччини, Андрія Качора “купили” доволі високою, як для місцевого рівня, заробітною платою в 50 000 гривень щомісяця, апартаментами в центрі міста, працевлаштуванням дружини та гарантією особливого доступу до всіх медійних осіб області. Умови для провінціала-новачка більш, ніж гідні — далеко не всі заслужені журналісти із команди Гройсмана-Моргунова можуть претендувати на таке до себе ставленні збоку керівництва.

Вимога влаштувати на роботу дружину логічна — перед переїздом у Вінницю та працевлаштуванням у вінницькому комунальному закладі “Інститут розвитку міст” Леся Качор працювала головним спеціалістом відділу інформаційного забезпечення у Броварській міській раді, де завідувачем сектору Служби у справах сім’ї та дітей працював і її батько — Скоробагатько Юрій Петрович. 

Більше того, сьогодні комунальне підприємство “Інститут розвитку міст” очолює ще одна  “броварська легіонерка” провладної команди Моргунова, подруга та колега  Андрія Качора по одному з броварських проектів Дяченко Аліна Олексіївна. Можливо, за таких умов дружина “зіркового” броварсько-вінницького редактора почувається у Вінниці ще більш комфортно. 

Квартирою в центрі міста, судячи із усього, Андрія Качора теж забезпечили. За інформацією із відкритих джерел, директор ТОВ “Вежа ВІП” вказує адресою переписки квартиру в самому центрі міста на вулиці Соборній, будинок 43 — не більше 5 хвилин до будівлі Вінницької міської ради.

Для комфортної роботи колектив “Вежа” використовує офісне приміщення на вулиці Оводова, будинок 15. Ця адреса дивним чином збігається із адресою нещодавно міського комунального підприємства “Вінницька газета”, яке вже є приватною власністю колишнього головного редактора Наталя Космини — депутата Вінницької міської ради 7-го скликання від політичної партії Володимира Гройсмана “Вінницька європейська стратегія” . Що може бути комфортнішим, ніж працювати пліч-о-пліч із колегами по тяжким пропагандистсько-політичним завданням? 

Відомо, що — виграні тендери Вінницької міської ради! Якщо саме грошима вінницьких платників податків можна оплатити частину послуг Андрія Качора і команди, то чому б не скористатися такою можливістю? ТОВ “Вежа ВІП” неодноразово отримувала замовлення із виготовлення пропагандистських замовних матеріалів. Лише в 2019 році Вінницька міська рада замовила матеріалів на 44 000 гривень. 

Що цікаво, в одному із замовлень Вінницька міська рада замовляє ТОВ “Вежа ВІП”  (єдиному учаснику тендера), по суті, рекламне інтерв’ю із директором приватної компанії “Джемікл” Маратом Хазіним, але у матеріалі, що вийшов на “Вежі” про рекламний характер статті не сказано жодним чином. При цьому, в першому ж реченні активно рекламується проект Вінницької міської ради “Місто ідей”. Комфортно витрачати кошти вінницьких платників податків, щоб рекламувати провладні проекти і одночасно підгодовувати команду провладних журналістів видання “Вежа”? Звісно, комфортно. Але чи законно це? 

Найголовніше питання — з яких це пір вінницький мер Сергій Моргунов вважає гроші вінницьких платників податків власним піар-бюджетом, що можна витрачати на лояльного до себе навіть “зіркового” редактора? Можливо, варто хоча б запитати у самих вінничан, чи готові вони з власних кишень оплачувати “оди любові та відданості” Андрія Качора до своїх вінницьких кураторів та спонсорів?