"Українське Дунайське пароплавство" – унікальна державна компанія, назва якої місяць тому прогриміла на всю Україну. Продаж справних суден під виглядом металобрухту, міністерська ревізія та статки окремих керманичів підприємства стали об’єктами гучних журналістських розслідувань. Проте, як виявилось згодом, насправді довкола "УДП" циркулює ще чимало "підводних течій". 

Зокрема, йдеться, про замовну кампанію дискредитації керівництва ПрАТ "УДП" з метою захоплення контролю над державним підприємством третіми особами в інтересах групи компаній Transship, яка є великим оператором річкового і морського флоту та займається рейдовими перевантажними комплексами, зокрема, у Керченській протоці.

Ще два роки тому ЗМІ повідомляли, що одеська компанія зареєструвала фірму в Криму вже після анексії півострову (у Керчі у 2015 році з'явилося ТОВ "Трансшип-агент"), і податки до російського бюджету сплачує справно

В якості замовника брудної інформаційної кампанії проти "УДП" називають бенефіціара групи Transship Андрія Іванова. Медійний супровід забезпечив так званий Бесарабський медіахолдинг в особі колишньої прессекретарки Дунайського пароплавства Альони Ходарченко. На політичному рівні підтримку надавав кандидат у нардепи від Зе-команди на 143-му виборчому окрузі Одещини – двічі засуджений Віктор Куртєв, який програв парламентські вибори Анатолію Урбанському.

Одну з головних ролей у цьому сценарії відіграє відомий в Україні топменеджер та, в недалекому минулому, державний діяч, а також бізнес-партнер пана Іванова – Володимир Шульмейстер, який за допомогою власних зв’язків у політичних та силових структурах (зокрема, у військовій прокуратурі та СБУ) виступив організатором, виконавцем і центральною ланкою злочинної схеми.

Так, до формування суспільної думки у справі Дунайського пароплавства пан Шульмейстер залучив посадових осіб ПрАТ "УДП", ексзаступників голови правління підприємства Володимира Запорожана (за сумісництвом – менеджера пана Іванова) та Зою Шкурко, які є фігурантами численних кримінальних проваджень від 2015-2016 років.

Зокрема, мова йде про заниження цими посадовими особами кількості судно-діб використання ліхтерів, що призвело до недоотримання майже 175 тис. доларів, незаконної передачі суден у фрахт та контейнерів в оренду та зловживання службовими повноваженнями в особистих інтересах.

Зауважимо, що Володимир Юрійович Шульмейстер має нідерландське громадянство, його син і донька були народжені в Нідерландах, а родина і досі проживає в цій країні.

Цікаві сторінки біографії пана Володимира пов’язані з часами його роботи на посаді фіндиректора однієї з найбільших роздрібних мереж України "Фокстрот". Саме там він познайомився з міністром аграрної політики Олексієм Павленком, котрий з 2006 року займав посаду виконавчого директора компанії.

За інсайдерською інформацію, саме Шульмейстер з Павленком за підтримки керівника афілійованої з "Фокстротом" СК "Добробут і захист" Костянтина Ксєніча створили у компанії так званий "відділ контрабанди", який вирішував питання "правильного" проходження вантажів через митницю. Згодом тіньові прибутки переводились у готівку і відмивались за допомогою страхової компанії та виводились через офшори за кордон.

Після звільнення з "Фокстроту" шляхи Павленка і Шульмейстера на деякий час розійшлись і знову перетнулись уже в Кабміні, сформованому після позачергових виборів 2014-го року. Приблизно й той самий час пан Володимир "засвітився" у гучному скандалі з "зарплатнею у конверті"  від Михайла Бейліна – радника тодішнього голови АП Бориса Ложкіна. Саме ресторатора Бейліна ЗМІ називали "смотрящим" у МінАПК та Мінінфраструктури. Як стало відомо, Бейлін нібито щомісяця "чорним кешем" доплачував Шульмейстеру по 30 тисяч доларів.

Нагадаємо, що перебуваючи на посаді першого заступника міністра інфраструктури в період з грудня 2014-го по грудень 2015-го, пан Шульмейстер відповідав за авіацію, "Укрпошту", Укравтодор, морську сферу, майнові питання і питання безпеки.

Як стверджують інсайдери, з перших днів у кріслі заступника міністра Володимир Юрійович почав впроваджувати корупційні схеми і тіньові потоки, зокрема мова йде про банківську аферу з відкриттям рахунків держпідприємств у "Платинум Банку", в результаті якої ДП "Украерорух" втратив майже півмільярда гривень і яку наразі розслідує НАБУ. Щоправда, слідчі дії проводяться щодо керівників зазначених державних підприємств, а особа самого Шульмейстера "незаслужено" залишилась в тіні.

Співучасником пана Шульмейстера у цих схемах називають Андрія Мотовиловця, який прийшов до міністерства одночасно з паном Володимиром і залишався на посаді радника міністра аж допоки не був обраний до парламенту у складі "Слуги народу". Зокрема, саме пан Мотовиловець, імовірно, виступав у якості посередника між Шульмейстером та підприємцями.

Ще однією гучною аферою за участі пана Володимира стало встановлення привілейованих ставок корабельних зборів для ТОВ "ТІС" шляхом внесення відповідних змін до наказу Мінінфраструктури. За приблизними підрахунками, загальна сума втрат, якої зазнало внаслідок цього рішення державне підприємство ДП "АМПУ", станом на сьогодні становить уже понад 1 млрд грн.

Нагадаємо, що за даним фактом у 2016 році було відкрито кримінальне провадження, в рамках якого Служба безпеки провела обшуки у на той час вже ексзаступника міністра Шульмейстера, тодішнього міністерського радника Мотовиловця, інших посадових осіб Міністерства інфраструктури та ТОВ "ТІС". Тоді ж слідчі встановили, що керівники компанії "ТІС" лобіювали власні інтереси в МІУ через посередництво Андрія Мотовиловця. Наразі дана справа перебуває у провадженні НАБУ.

Що стосується ДП "АМПУ", то воно серйозно постраждало від дій ексзаступника міністра принаймні ще один раз – коли у грудні 2015-го за командою Шульмейстера, у терміновому порядку на баланс підприємства було передано сучасний буксир "Кондор", що знаходився в бербоут-чартері у голландської фірми на був обтяжений боргами зі сплати портового збору. Голландський порт неодноразово звертався до МІУ з проханням вжити заходів, проте ці листи дивним чином "зникали" у шухляді пана Шульмейстера. У підсумку буксир було продано з молотка за копійки.

Прізвища Шульмейстера та Мотовиловця пов’язують ще декілька гучних справ. Так, саме за їхньої спільної протекції на посаду директора Чорноморського морського порту був призначений Сергій Крижанівський, який згодом посприяв забудові території державного порту компанією, що входить до групи Risoil S.A., – увага! – без відповідних документів та дозволу Міністерства інфраструктури. За даним фактом також відкрито кримінальне провадження.

Андрій Мотовиловець також має відношення до скандальної справи з лобіюванням інтересів міжнародної компанії P&O Maritime Ukraine при спробі останньої викупити за 50 млн доларів у розстрочку 12 державних буксирів Одеського МТП. При цьому працюючі буксири комерсанти збирались забрати собі, а державі залишити металобрухт. Цікаво, що ініціаторами угоди та фінансово зацікавленою стороною виявились Андрій Ставніцер та Філіп Грушко – гендиректор і директор з розвитку згаданого вже вище ТОВ "ТІС".

У свою чергу, ЗМІ пов’язують Володимира Шульмейстера ще з однією масштабною схемою відмивання коштів з ДП "Укрводшлях", в якій також фігурують тодішні в.о. начальника держпідприємства Сергій Прохоренко, радник міністра інфраструктури Андрія Пивоварського – Володимир Работнєв, голова Наглядової ради АСК "Укррічфлот" Сергій Головко, заступник начальника ДП "Укрводшлях" Ігор Агафоніков та "бізнесмен" (за деякими даними – кримінальний авторитет) Володимир Стецюк.

Зокрема, саме засуджений свого часу за розголос держтаємниці радник ексміністра Пивоварського Володимир Работнєв розробив для Шульмейстера схему з роздержавлення держпідприємства "Укрводшлях", включеного до списку підприємств, що не підлягають приватизації.

А співвласник АСК "Укррічфлот" і партнер сумнозвісного Костянтина Григоришина Сергій Головко домовився з Володимиром Юрійовичем про спільне управління "Укрводшляхом" до моменту його роздержавлення і "проштовхнув" на керівну посаду держпідприємства свого колишнього підлеглого – Сергія Прохоренка, кандидатуру якого не підтримали члени комісії, але, попри це, Шульмейстер попросив міністра інфраструктури Андрія Пивоварського підписати відповідний наказ про призначення.

І, в якості "вишеньки на торті", ще один епізод з міністерської каденції Пивоварського та Шульмейстера – лобіювання останнім інтересів компанії "Трансшип", тієї самої, що має значний вплив на бесарабський регіон та має власну "доньку" в анкесованому Криму і безпосередні бізнес-зв’язки – у Російській Федерації. А тепер "наклала оком" на Українське Дунайське пароплавство, для чого й була розроблена хитромудра схема за участі все того ж Володимира Юрійовича.

Варто також зауважити, що інформація про можливе повернення Володимира Шульмейстера до державної транспортної галузі, яка з’явилась кілька місяців тому, всерйоз занепокоїла морську громадськість, знайому з методами роботи цього "топменеджера".

Низка авторитетних експертів звернулись до президента Володимира Зеленського, аби застерегти про неможливість допущення до державних керівних посад осіб, пов’язаних з корупційними схемами на морському ринку. Зокрема, відкрите звернення підписали президент Асоціації портів України "Укрпорт", академік Ю.Б. Крук, віцепрезидент Асоціації "Укрпорт", професор Б.В. Буркинський, екснардеп М.П. Павлюк та інші.

Ми продовжимо уважно стежити за розвитком подій довкола розподілу сфер впливу у транспортній галузі та спроб токсичних політиків повернутись у "велику гру". Нові факти і подробиці – у наступних публікаціях.