Олексій Виноградов, для "Резонансу"

Пам'ятаєте гучний та претензійний передвиборчий слоган команди тоді ще кандидата в Президенти України Володимира Зеленського "Весна прийде - саджати будемо"? Втім, на дворі вже осінь, а один з головних (після обіцянок відновлення миру на Донбасі і звільнення українських заручників Кремля) анонсів команди Зе, схоже, потихеньку стирається з пам'яті як нової влади, так і її виборців. Між тим, у нової влади є безліч можливостей аби продемонструвати справжній потяг до відновлення справедливості та тріумфу правосуддя у країні неляканих злочинців-можновладців. Чудовим прецедентом могли б стати належне розслідування справ, пов'язаних із вірогідним вбивством Марка Паславського та подальшим рейдерським заволодінням агрокомплексом «Русава-К», який належав загиблому в АТО добровольцю, українцю американського походження. Резонанс неодноразово згадував про цю історію на своїх сторінках. 

Незалежно від існування чи скасування інституту депутатського імунітету обидва фігуранти вище вказаних різних кримінальних проваджень цілком досяжні рукам Феміди. Позаяк колишній командир загиблого добровольця Семен Семенченко наразі вже не є народним депутатом, а нинішній власник підприємства Паславського Віталій Карлюк - депутат місцевого рівня.

Нагадаємо, що колишній громадянин США Марко Паславський, екс-майор американської армії, переїхав до України 1991 року і успішно займався бізнесом. У квітні 2014 року він отримав українське громадянство та пішов воювати добровольцем до батальйону "Донбас" - рядовим із позивним "Франко". 19 серпня 2014 року Паславський загинув в Іловайському котлі. За тиждень його поховали на Аскольдовій могилі в Києві, а у вересні 2015 року Президент України посмертно нагородив Героя орденом Данила Галицького.

Дві сторони одніє медалі

Незабаром після смерті добровольця в українському сегменті соцмереж з'явилися чутки, припущення та навіть цілком конкретні заяви про невипадкову загибель "донбасівця", а в грудні 2016-го кримінальне провадження відносно Семена Семенченка у зв’язку з заявою про його причетність до вбивства Паславського взагалі було зареєстровано правоохоронними органами. Про це повідомив відомий журналіст Володимир Бойко.

Як з'ясувалося, відповідне кримінальне провадження під номером 42016051110000147 та за ч.1 115 КК (умисне вбивство) розслідувалося Військовою прокуратурою сил АТО.

Втім, єдина судова ухвала у цій справі була оприлюднена у квітні 2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Там йшлося про дві версії умисного вбивства. Зокрема, через конфлікт із Семеном Семенченком та з приводу купівлі-продажу підприємства «Русава-К».

Згідно першої версії, у квітні 2014-го Паславський начебто передав командуванню батальйоном в особі Семенченка власні кошти в розмірі 300 тис доларів для купівлі підрозділу безпілотних літальних апаратів. Однак БПЛА так і не були придбані. Згодом у місті Курахово Донецької області рядовий доброволець нібито висловив своєму командиру претензії з приводу крадіжки грошей, та пригрозив фізичною розправою в разі їх неповернення. А потім загинув.

Від 2017 року жодних новин про розслідування цієї версії загибелі немає, відтак невідомо, чи справу взагалі не закрили.

Що ж стосується другої версії, то про можливу причетність Віталія Карлюка до захоплення підприємства, що належало Паславському, в інтернеті писали від самого початку. Однак слідчі Нацполіції в суді зіслалися на його персону тільки в серпні 2018. Принаймні, про це можно було дізнатися, але знову ж таки виключно з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Широкому ж загалу про цю справу стало відомо лише у травні поточного року - з повідомлення у Facebook без п'яти хвилин звільненного з посади Генерального прокурора Юрія Луценка. Вочевидь, за часів президенства Порошенка Юрія Віталійовича не дуже цікавило це розслідування, бо до Київської облради Карлюк обрався за списками БПП.

Так чи інакше, але про вбивство Паславського у заяві Луценко вже не йшлося - лише про рейдерське захоплення.

Як уточнила 16 травня 2019 року у соцмережі речниця Луценка Лариса Сарган, прокуратурою Івано-Франківської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за фактом протиправного заволодіння майном ТОВ «Русава-К», яке належало загиблому в зоні проведення АТО добровольцю, українцю американського походження - Марку Паславському. Громадянину США належало 97,21% статутного капіталу товариства. Під час досудового розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що група осіб, користуючись фактом трагічної загибелі Марка Паславського в зоні проведення АТО, організувала документальне виготовлення, оформлення, підписання та реєстрацію правочинів із використанням підроблених документів, на підставі яких протиправно заволоділа майном ТОВ «Русава-К».

З тих пір нічого нового про хід розслідувань у ЗМІ не повідомлялося. Окрім хіба що згадки про те, що суд у липні 2019-го обрав депутату Київської облради Віталієві Карлюку запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1,2 млн грн.

Доки ж немає відповіді, Резонанс публікує фотокопії документів у цій справі, що з'явилися у нашому розпорядженні. А саме текст підозри щодо одного з фігурантів кримінального провадження, поплічників Карлюка. Завдяки цьому документу можна скласти уявлення про суть злочину, вчиненного відносно загиблого добровольця та його родини.

Але напрочуд цікавіше те, що знаходиться поза межами офіційного документу.

Власні джерела Резонансу малюють дещо іншу картину того, що відбулося насправді.

Альтернативна версія

Про підозру у вчиненні злочину щодо рейдерського захоплення агрофірми «Русава-К» у Кагарлику, яка належала загиблому в АТО воїну Марку Паславському, окрім Ружанського повідомлено ще декільком особам: Івану Калдіну, Сергію Морозюку та Володимиру Бортнику.

Компанія Дрюс Корпорейт Лімітед була учасником ТОВ «Русава-К» та володіла часткою в розмірі 97 відсотків статутного капіталу товариства, яке було чимале і крім елеватора налічувало біля 300 одиниць техніки.

Саме тому, Карлюк, Калдін та Морозюк і поклали око на ТОВ «Русава-К».

Щойно Паславського не стало, рейдери відразу ж захопили підприємство: підробили протокол загальних зборів (як показала експертиза документ був виготовлений через кілька місяців після загибелі Марка), призначили свого директора та повністю заволоділи майном ТОВ «Русава-К». Та позбулись при цьому Бортника, який вже вважав себе власником, хоча і мав частку у розмірі 3 відсотки статутного капіталу товариства.

Після заволодіння підприємством із його рахунків було викрадено мільйони гривень, а техніка -  відчуджена та вивезена.

У цей же час, Бортник, розуміючи, що його випередили, підробляє документи офшорної компанії, в результаті чого стає її власником, а директором призначає свого племінника. Щоб відібрати товариство у колег-рейдерів Карлюка, Калдіна та Морозюка, також звертається до правоохоронних органів і судів.

Згодом дві зграї дійшли до висновку, що краще поділити майно товариства, ніж воювати і витрачати кошти. Зловмисники починають спілкуватися між собою, зустрічаються, обговорюють умови розподілу вкраденого, а їхні юристи бомбордують правоохоронців взаємними звинуваченнями в рейдерстві та інших злочинах.

Унаслідок таких оборудок на користь власника Узинського цукрового комбінату Мойсеєнка О.Ю за копійки відчужується елеватор ТОВ «Русава-К». Майно, яке вартує  150 млн грн, оцінюють лише у 2 млн.

Апофеозом злочинних дій стає створення Бортником Фонду імені Марка Пославського, який декларується ним як учасник ТОВ «Русава-К».

Так чи інакше, але все ще хочеться вірити, що нова влада та нові очільники кримінальної юстиції доведуть розпочаті справи до логічного завершення, а фігуранти - понесуть заслужену відповідальність за скоєне.

Отже, поживемо - побачимо...