Почесний патріарх Філарет скаржиться, що греко-католики претендують на храм Святої Софії, проте він сам винен в зростанні амбіцій УГКЦ.

«Претензія Блаженнішого Святослава на Теплу Софію незаконна, бо Софіївський собор завжди був православним собором. Тому нам не треба загострювати відносини через служіння у Теплій Софії. Нам треба – і православній церкві, і греко-католицькій церкві – захищати Україну», – наголосив Філарет в ефірі програми «HARD з Влащенко» на телеканалі ZIK.

Проте, сам по собі конфлікт глави колишнього Київського Патріархату, який припинив існування 15 грудня 2018 року, з предстоятелем Єдиної Помісної Православної Церкви України митрополитом Епіфанієм підігріває патріарші амбіції УГКЦ. Більше того, безвідповідальні дії престарілого ієрарха, який фактично пішов у розкол з ПЦУ і намагається забрати з собою її фінанси і майно, дають Святославові Шевчуку додаткові аргументи на користь отримання статусу Патріархату.

По-перше, ситуація може бути подана так, ніби створення православними Єдиної Помісної Церкви провалилося, а коли так, то українських вірян східного обряду по всьому світу може об'єднати інша спадкоємиця Володимирового Хрещення – скажемо, Єдина Помісна Греко-Католицька Церква.

По-друге, відновлення діяльності УПЦ КП в якості незалежної структури при збереженні канонічного статусу самого Філарета може бути представлене як виклик позиціям УГКЦ. Мовляв, невже українці греко-католики менше заслуговують на патріарший статус, ніж православні? Зокрема, Блаженніший Святослав вже підхопив одну з московсько-філаретовських тез, заявивши, що УГКЦ, на відміну від ПЦУ, має право сама варити миро, замість того щоб отримувати його з іншого релігійного центру.

Старечий маразм Філарета згубний для України, оскільки він не лише перекреслить усі зусилля і багатовікові прагнення нашого народу до створення автокефальної української церкви, зганьбить нашу державу на міжнародній арені, але і переформатує релігійний простір країни, поставивши мільйони православних українців під владу Ватикану.

Заради свого владолюбства владика Філарет незаконно позбавив визнану Вселенською церквою і автокефальну Святішу Церкву України значної частини засобів до існування і створив привід для відкликання  Томосу.

Наприклад, нещодавно з благословення почесного патріарха Філарета на базі Німецького деканату було створено Європейський деканат УПЦ КП. Є тільки два варіанти, як розцінювати цю подію. Або престарілий архієрей, який з огляду на вік неминуче приймає купу всяких ліків, не в змозі утримати в пам'яті положення Томосу про автокефалію, згідно з яким усі закордонні громади УПЦ КП мають увійти до юрисдикції Константинопольського патріархату, або він свідомо працює на Москву і проти автокефалії української церкви.

Вже зрозуміло, що з поваги до свого вчителя митрополит Епіфаній утримуватиметься від накладення на нього церковних покарань, проте у Вселенському патріархаті будуть вимушені реагувати на дії авторитарного ієрарха, особливо стосовно діаспори, де відкрито порушуються умови Томосу і безпосередньо зачіпаються інтереси Константинополя. Але щоб Фанар міг робити будь-які кроки щодо Філарета, який все ще входить до складу єпископату ПЦУ, йому доведеться повернути молоду українську Помісну Церкву під свою юрисдикцію, скасувавши Томос про автокефалію.

Чи подумав владика Філарет про те, що буде з його владою в цьому випадку, або хоча б про те, що буде з церковними грошима і майном, що знаходяться під його контролем? Чи усвідомлюють його прибічники, хто в цьому випадку займе місце Помісної Української Церкви?

Поки глава колишнього Київського Патріархату розтаскує кошти ПЦУ, греко-католики, навпаки, збирають активи в одному місці. Вже майже два місяці як УГКЦ відновила Патріарший Фонд і наповнює його пожертвами української діаспори. Ще на початку червня майже 10 листів було надіслано в кредитні організації США. Приклад такого звернення опублікований у близькому до греко-католиків телеграм-канале Churcher. Як випливає з тексту листа, завдяки цим пожертвам УГКЦ закріпиться в Києві та розширюватиме присутність в центральних і східних областях, дедалі зміцнюючись в ролі не лише галицької, а загальноукраїнської конфесії.

Звичайно, усі ці процеси - не швидкі. Але Блаженніший Святослав вже абсолютно відкрито говорить про те, що питання патріаршого статусу активно обговорюється з Ватиканом і ця мрія уніатів наближається до здійснення. Про це неодноразово говорилося до поїздки архієрейської делегації УГКЦ до папи Франциска. Про це ж глава УГКЦ заявив і після безпрецедентного дводенного візиту у Вічне місто 5-6 липня.

«Ми очікуємо, що найближчим часом з’являться плоди цих роздумів, конкретні рішення, створення певних структур і механізмів, які зможуть допомогти нашій Церкві процвітати в Україні та у світі», – сказав Глава УГКЦ в інтерв'ю італійському виданню «AСІ Stampa».

Навіть більше, архієпископ Святослав запросив в Україну папу Франциска, і той обіцяв подумати. Отже, не можна виключати, що через самодурство одного патріарха, який не розуміє значення слова «почесний», високопоставлений гість з католицького Ватикану може відвідати нашу країну навіть раніше, ніж православний Вселенський патріарх Варфоломій.