Незважаючи на бажання керівництва Міноборони «Укроборонпрому» та інших владних структур заглушити обговорення вже четвертого вибуху під час стрільби з міномету «Молот» із людськими жертвами, суспільство продемонструвало чіткий намір домогтись встановлення істинних причин цих трагічних подій.

Обговорення у ЗМІ, соціальних мережах не втихає. 9 загиблих і 18 поранених за 2 роки під час чотирьох вибухів «шайтан-труби» вартістю по півмільйона гривень наших з вами коштів кожна – це більше, ніж серйозна підстава детально розслідувати усі обставини цих подій і довести результати до громадськості.

За повідомленнями ЗМІ було ще декілька вибухів під час стрільби з «Молотів» без людських жертв, чому вони не отримали такого розголосу. Лише матеріальна шкода по півмільйона кожного разу. Тому увага звертається саме на технічний стан міномета, що раніше чомусь «залишалось за кадром».

Чому вже першій, досить важкий за наслідками, вибух не став підставою для проведення об’єктивного, всебічного і якісного розслідування? Тим більше, що з перших днів експлуатації мінометів військові висловлювали до їх якості багато претензій. В тому числі і до якості металу, з якого виготовлені, насамперед, ствол, а також інші складові зброї.

Своєчасне, якісне і компетентне розслідування дозволило би запобігти подальшим надзвичайним подіям з цим мінометом і вберегти життя і здоров’я десятків українських військовослужбовців. Чи було воно таким у 2016-2017 роках?

Перша серійна партія цих мінометів надійшла у війська у березні 2016 року. І вже 25 липня, через 4 місяці, вибухнув першій, внаслідок чого було 2 загиблих і 9 поранених.

Що відомо про те, саме перше, розслідування, яке могло стати запобіжником від подальших каліцтв і смертей військовослужбовців?

Військова прокуратура, яка на той час вже була повністю сформована і укомплектована, працювала вже майже 2 роки, того же дня оголосила про початок досудового розслідування.

Щоправда, насторожило те, що вже наступного після вибуху дня керівництвом Генеральної прокуратури було повідомлено, що «слідством однією з основних, окрім інших, розглядається версія технічної невідповідності боєприпасів встановленим нормативам».

Міна, згідно повідомлень, детонувала у каналі стволу, розірвавши і його. Але якщо для пересічних українців така версія виглядала правдоподібною, для фахівців, що мають якісь військові знання, вона була дещо сумнівною.

Конструкція та принципи дії як міни, так і її підривника, не повинні були допустити подібного.

Теоретично можна припускати, що могли відбутись хімічні зміни вибухової речовини під час тривалого зберігання, що призвело до передчасної детонації. Проте, як встановити по рештках міни, а тим більше, підривника, від якого навряд щось знайшли, що вони до підриву «не відповідали встановленим нормативам», уявити важко. Хіба що провести фізико-хімічні дослідження вибухової речовини інших боєприпасів тої самої партії, які покажуть, що відбулись такі хімічні зміни вибухової речовини, які змінили технічні параметри її вибухової властивості.

Але це потребує часу, відповідних фахівців, проведення складних досліджень. Наступного дня ніяк не можна було висувати цю версію, як одну з основних і прилюдно оголошувати це. Насторожив поспіх у висновках. Та й навіть при виявлення технічної невідповідності інших боєприпасів цієї партії усе одно висновки будуть лише припущеннями.

Крім того, усі боєприпаси перед застосуванням під час навчань мають бути перевірені посадовими особами з групи керівництва навчаннями. Заява органу розслідування вже на другий день про те, що до застосування під час навчань могли бути допущені боєприпаси, які «технічно не відповідали встановленим нормативам» - це прямий натяк на лаву підсудних для того керівника-офіцера, який не виявив цю «технічну невідповідність боєприпасів встановленим нормативам».

Але про притягнення когось з посадових осіб керівництва цими бойовими стрільбами на полігоні нічого чути не було.

Відомство Анатолія Матіоса, у своїх найгірших традиціях, голосно повідомило про початок розслідування, і чомусь забуло повідомити про те, чим це розслідування закінчилось.

Керівництво військової прокуратури, а тим більше, керівництво Міноборони, цілком задовільнив висновок досудового розслідування, якій, схоже, був побудований виключно на припущеннях.

Чому орган розслідування не насторожили численні вже на той час рекламації військових на виявлені під час експлуатації мінометів недоліки? Яким чином після першого вибуху і при розслідуванні в подальшому ще двох вибухів під час стрільби з «Молота» із людськими жертвами досліджувався технічний стан самого міномету і відповідність його самого «встановленим нормативам» і чи досліджувались ці питання взагалі? Чому лише після четвертого вибуху з людськими жертвами слідство звернуло увагу на технічний стан самого міномета? Питання поки що без відповідей.

Схоже, для військової прокуратури, яка проводила розслідування перших трьох надзвичайних подій з мінометом «Молот», технічний стан міномету чомусь зовсім не цікавив. Її, як і керівників покупця – Міноборони, та виробника і продавця – «Укроборонпрому», цілком задовольняла така причина вибухів, як людський фактор під час експлуатації міномета. Тим більше, що гинули під час вибухів саме військовослужбовці бойових розрахунків мінометів, які і мали виконувати правила його експлуатації. А з тих, що загинули під час вибухів і спросу не може бути.

Можна припустити, що нинішня військова прокуратура, слідчі якої не відрізняються фаховою підготовкою у розслідуванні питань військової сфери, що потребують хоча би початкових військових знань, просто не справилась з розслідуванням перших трьох надзвичайних подій з «Молотами», які призвели до людських жертв.

Але не можна виключити версії, що військова прокуратура свідомо проявила халатність під час цих розслідувань 2016-2017 років. І тут вже мають місце політичні мотиви.

Одним із впливових лобістів купівлі Міністерством оборони в «Укроборонпрому» саме мінометів «Молот» був і є голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський, який був до 2016 року головою Наглядової ради «Укроборонпрому». Його син і досі є одним з топ-менеджерів цього концерну.

Протягом 2016-2017 років, до останнього часу, саме у Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони розроблявся і лобіювався розпіарений головним військовим прокурором А. Матіосомзаконопроект «Про державне бюро військової юстиції», у просуванні якого був і є зацікавленим особисто А. Матіос. Його лобіювали права рука С. Пашинського - керівник секретаріату цього Комітету Тетяна Блистів разом з її чоловіком - Володимиром Колесником - заступником Керівника Головного департаменту з питань національної безпеки та оборони Адміністрації Президента України.

Несподівано у самий вирішальний момент навесні 2018 року Комітет підтримав не законопроект А. Матіоса, а альтернативний законопроект І. Винника. С. Пашинський відкрито проігнорував особистий інтерес А. Матіоса, і це не могло залишитись без відповіді.

Пікантності додає і те, що останніми днями на широке обговорення вийшов відкритий конфлікт між С. Пашинським і його колишньою правою рукою в Комітеті Т. Блистів, завзятим лобістом законопроекту в інтересах А. Матіоса. Та й ще із заявою Т. Блистів в Генеральну прокуратуру про, ніби то, вчинення С. Пашинським кримінального злочину щодо неї. Заява передана до СБУ, яка й відкрила кримінальне провадження.

Не виключено, що процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні може бути… та сама головна військова прокуратура на чолі з А. Матіосом...

Та же військова прокуратура є процесуальним керівником і в кримінальному провадженні про четвертий вибух «Молоту». І, як ми спостерігаємо, це розслідування, в першу чергу спрямоване на дослідження технічного стану самого міномета, чого не спостерігалось під час попередніх трьох.

Як можна зрозуміти з публікації LB, організовано усе масштабно, не рахуючись із затратами коштів платників податків. Під час слідчого експерименту було зірвано аж 3 «Молота» і один аналогічний міномет радянських часів 2Б11. За кожен «Молот» Міністерство оборони вже заплатило «Укроборонпрому» по півмільйона гривень. Наших грошей, платників податків. За чий рахунок було організовано цей феєрверк? Знову за наш з вами рахунок?!

Найсумніше, що для того, щоб почалось всебічне досудове розслідування причин вибухів під час стрільб з «Молоту», дочекались 4-го випадку, загибелі 9 і поранення 18 військовослужбовців.

Дуже хотілось би, щоб на об’єктивність і всебічність цього розслідування не вплинули особисті стосунки А. Матіоса і С. Пашинського. Щоб і це розслідування не закінчилось так, як попередні. Нічім! Щоб встановлення істини не замінили таємні підкилимні договорняки між першими особами. Щоб правда про справжні причини вибухів не була обміняна на підтримку Комітетом ВРУ законопроекту про ДБВЮ...

Джерело: "РЕЗОНАНС"