У Винницькому окружному адмінсуді триває розгляд позову генерал-лейтенанта Хижого проти керівництва Міноборони. 18 лютого 2016 року Хижого, який тоді був заступником начальника Генштабу, було звільнено за наказом міністра оборони Полторака. Звільнений генерал стверджує: міністерство шукало «стрілочників», щоб приховати власну халатність і зловживання.

У 2015 році після інспекції військових складів на Луганщині генерал Володимир Хижий доповів Міністерству оборони, що облік боєприпасів на проінспектованій території ведеться неналежним чином, склади охороняються недбало, тому не можна виключати майбутніх інцидентів, у тому числі і терактів.

На доповідь Хижого не звертали уваги – аж поки невдовзі не сталася трагедія у Сватовому. Терміново потребувалися винуватці, і Міністерство оборони почало велику чистку. Серед десятків військовослужбовців різних рангів Полторак своїм наказом звільнив і Хижого – з розпливчатим «систематичне невиконання умов контракту». Однією з підстав для звільнення стала негативна характеристика, яку надав генералу заступник міністра Ігор Павловський.

ПРО ВІЧНИЙ АРМІЙСЬКИЙ СИНДРОМ ГЕНЕРАЛА ПАВЛОВСЬКОГО

Хижий подав на Міністерство оборони до суду, був послідовно відфутболений судами різних інстанцій, аж поки Верховний апеляційний суд не підтвердив правомірність позову і не повернув справу до Вінницького окружного адмінсуду.

Ветерани і самозванці

Оскільки під час попереднього розгляду справи вже виявилось досить багато сенсаційних (у поганому сенсі) фактів щодо керівництва нашого оборонного міністерства, судове засідання, що проходило 2 червня, привернуло увагу і преси, і громадськості. Кількість бажаючих на власні очі слідкувати за процесом різко зросла. До Вінницького окружного суду приїхали представники «Волонтерського десанту» та інших волонтерських організацій, члени організацій ветеранів АТО, представники патріотичних партій, журналісти.

Що цікаво, попереднє засідання ознаменувалося свого роду скандалом: на підтримку Міноборони у зал суду набилися невідомі «лже-атошники» у супроводі членів організації «Голос народу», які чомусь не сіло не впало почали роздавати присутнім агітки проти прем’єра Гройсмана. Що це було – не зрозумів ніхто, включаючи, мабуть, і міністерських організаторів цієї «акції підтримки». У будь-якому разі, вистава тривала недовго: побачивши у залі справжніх ветеранів АТО, самозванці разом з агітаторами вирішили за краще ретируватися.

Цього разу сценарій трохи не повторився: перед засіданням біля будівлі суду знов зібралася компанія «ряжених», однак на відміну від минулого разу, заходити до залу не ризикнули. Віддамо належне вінницькій міліції: правоохоронці пильно слідкували за збереженням порядку і не допускали провокацій.

Коли нервує адвокат

Залишившись без очікуваної групи підтримки, представник юрдепартаменту Міноборони Олексій Камінецький помітно нервував. Позиції міністерства і так були слабкі, а тут і сам Камінецький до того ж почав плутатися у власних свідченнях.

Сторона звинувачення вимагала відповіді на незручне питання: чи має право заступник міністра оборони, який не є безпосереднім начальником генерала Хижого і не має відношення до його роботи у Генштабі, давати Хижому будь-які характеристики.

Питання було болюче, бо стосувалося давніх протиріч між Міноборони і Генштабом. Розподіл функцій у цих двох інституцій такий: Генштаб веде бойові дії, а Міністерство оборони забезпечує його всім необхідним, починаючи з танків і закінчуючи солдатськими «берцами». Тобто за суттю своєю Міноборони виконує роль завгоспа. Чи може завгосп (а замміністра Павловський фактично і є головним по «постачальницькій» частині) адекватно оцінювати роботу бойового генерала? У скандальному відомстві Полторака вирішили, що може.

БЕЗПЕКОВИЙ БЮРОКРАТИЗМ ТА ДЕРЖАВНИЙ ЗЛОЧИН

Зрозуміло, що довести юридично цю сумнівну тезу нелегко, тому не дивно, що розгублений представник Міноборони після кількох невдалих спроб ухилитися від теми врешті-решт заплутався і бовкнув, що «заступник міністра оборони є вищим за посадою, ніж начальник Генерального штабу».

Запанувала незручна пауза. Військові, що сиділи в залі, не повірили власним вухам. Нісенітниця і справді вийшла неабияка: за українським законодавством, начальник Генштабу (який, до речі, на відміну від Павловського дав Хижому позитивну характеристику) безпосередньо підпорядкований Верховному Головнокомандуючому у особі Президента. Врешті-решт генерал був вимушений прочитати представникам юрдепартаменту профільного міністерства короткий лікбез: Муженко (начальник Генерального штабу) є генералом армії, а Павловський лише генерал-лейтенантом. Припустити, що генерал-лейтенант може командувати генералом армії – це все одно, що припустити, що прапорщик має право віддавати накази полковнику.

Зрозумівши, що у яку лужу він сів, Камінецький зненацька змінив думку і почав проштовхувати ідею, що, мовляв, Павловський хоч і надав Хижому погану характеристику, але ця характеристика нічого не значить, бо Хижому і без неї було оголошено чотири догани.

В свою чергу генерал Хижий заперечив, що такі ж самі догани одночасно з ним отримали ще заступник начальника Генштабу, начальник інженерних військ та генерал-лейтенанта Пушняков. Однак з них ці догани були відразу ж зняті, а Хижого натомість було звільнено. «В пояснювальній частині пишеться: «за невиконання рішення чи наказу начальника Генерального штабу». Питання в задачнику: якщо я не виконав свого безпосереднього начальника, чому він мене не притягає до відповідальності?» - запитав Хижий.

Колишній начальник, колишній підлеглий

У ході судових суперечок виплив і ще один цікавий момент: нинішній головний «завгосп» Міноборони Ігор Павловський свого часу фактично був підлеглим генерала Хижого, і суперечки між Хижим і Павловським та його покровителем Полтораком виникали задовго до історії зі сватівськими складами.

«СКОЛЬКО ТАМ ТОЙ ЗИМЫ»: КТО ОТВЕТИТ ЗА НЕХВАТКУ ЗИМНЕЙ ФОРМЫ НА ПЕРЕДОВОЙ?

«У моїх функціях як заступника Генерального штаба було визначення потреб Збройних сил. Тобто Міністерство оборони не закупає те, що воно хоче, а воно повинно закупати те, що потрібно Збройним силам. Так мені міністром оборони пропонувалося змінити заявку на польову форму одягу і замість форми закупати тканину. На що я сказав, що я цього робити не буду», - заявив у залі суду Хижий.

А ось цей момент викликає особливий інтерес. Тканина, про яку говорить звільнений генерал, - це саме той сумнозвісний «артикул 2701». 53% бавовни, 47% поліефіру – форма, зшита з цієї копійчаної синтетики при займанні горить, наче факел. Що таке горіти у формі з «артикулу 2701», у 2015 році випробував на собі покійний підполковник Ігор Ширинський. Площина опіків склала 70% шкіряного покрову, бо тканина приварилася до шкіри, і медицина виявилася безсилою.

А між тим саме цю форму, незважаючи на заперечення не лише генерал-лейтенанта Хижого, а й голови комісії, що проводила її випробування, Михайла Забродського, закупив начальник тилу Ігор Павловський, подавши відповідні заявки 23.03.14 та 29.04 2014. Зрозуміло, що коли скандал із закупкою вийшов назовні, Міністерство оборони постало в очах громадськості, м’яко кажучи, не в найкращому вигляді, однак і Павловський, і його шеф Полторак вийшли сухими з води і залишилися на своїх місцях. Зрозуміло, перед тим «виконавши свій обов’язок» і принісши родині загиблого свої глибокі співчуття.

БИЗНЕС НА ВОЙНЕ ИЛИ ПРАЗДНИК БЕЗНАКАЗАННОСТИ

Таких корупційних скелетів у міноборонівських шафах більш ніж достатньо, і треба гадати, що представник юрдепартаменту Камінецький почувається на суді так невпевнено не лише тому, що не бачить у залі співчуваючих титушок, перевдягнених учасниками АТО. Таке враження, що справа Хижого зараз є для міністерства чимось на зразок занози у чутливому місці: і боляче, і витягнути ніяк не вдається.

У приватній розмові свідки та експерти зі сторони позивача визнають: багато кому з них телефонував особисто міністр Полторак та рекомендував не становитися на бік Хижого.

Тиснути на учасників відкритого судового процесу – ідея відчайдушна, тому дзвінки Полторака, вочевидь, можна вважати своєрідним жестом відчаю. Можливо, стан, у якому перебуває верхівка міністерства, ще не можна назвати панікою, але все йде до того.

«Волонтерський десант»

У свою чергу, підтримати генерала Хижого вирішили і волонтери, з якими Хижий співпрацював під час роботи у Генштабі. Багато з них приїздить на судові засідання і висловлюють обурення тим, що міністерство вижило з ВСУ бойового генерала.

Після засідання 2 червня Богдан Ковалев, колишній учасник «Волонтерського десанту», чию роботу розвалило міністерство, оприлюднив на своїй сторінці у Facebook пост під заголовком «Справа честі»:

«Мы, вместе Alexey Alexios Lipiridi взяли на себя работу по позициям и выявление проблем с обеспечением, а генерал находясь на связи с нами, напрямую проверял и решал эти проблемы. Результат был ошеломляющим! На позиции тысячами доезжала форма и берцы, бревна и материалы, для укрепления позиций и блиндажей, необходимые вещи о которых нельзя писать, но всё же это доходило и не только штатное. Мы шли дальше, докладывая о успехах Министру Обороны и Начальнику Генерального Штаба. Наша группа по работе в АТО росла и даже обрела название "Сармат". Были привлечены множество фронтовых волонтеров, с которыми налаживалась коммуникация, но из- за интриг в Министерстве, группа и вся работа была развалена и сведена к нулю», - пише Ковалев і додає: - «Кто-то может кричать всё что угодно, а для меня сотрудничество с генералом Хижим, обернулось в огромную возможность помогать нашим защитникам, и я её использовал!»

Наступне засідання суду у справі Володимира Хижого проти Міноборони призначено на 16 червня. Волонтери, ветерани АТО та представники патріотичних сил, які слідкують за процесом, обіцяють знов приїхати і виступити на підтримку позивача.

«Минулого разу багато хлопців, хто хотів приїхати, просто не встигли, - розповів один з представників ветеранських організацій. – Це наш генерал. Ця людина не відсиджувалася у тилу, ми з цією людиною разом воювали. Бійці, ви знаєте, своїх не кидають».

Саме 16 червня відбудеться найцікавіша частина судового процесу – дебати сторін.

Які ще скелети випадуть із шаф Полторака та якими одкровеннями потішить публіку міністерський юрдепартамент, можна лише здогадуватися.

ПРЕСТУПЛЕНИЕ БЕЗ НАКАЗАНИЯ: КТО ГОТОВИЛ УКРАИНСКУЮ АРМИЮ К КАПИТУЛЯЦИИ

Судячи з усього, на Вінницький окружний адмінсуд чекає небачений наплив журналістів, оскільки справа набула надзвичайного розголосу. У свою чергу, ми також продовжимо інформувати наших читачів про перебіг цього незвичайного процесу.

Єгор Сонін, для Резонансу