Член ЦВК Шелестов звернувся до генпрокурора із заявою про кримінальне правопорушення працівникам НАБУ та САП
Член Центральної виборчої комісії Олександр Шелестов звернувся до Генерального прокурора України Юрія Луценка із заявою про кримінальне правопорушення за фактом незаконного обшуку в його службовому кабінеті детективами Національного антикорупційного бюро України. Про це повідомляє Відділ взаємодії із ЗМІ Секретаріату Комісії.
Так, член ЦВК повідомив, що ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року частково задоволено клопотання старшого детектива – заступника керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, на підставі матеріалів кримінального провадження від 30 травня 2016 року, про проведення обшуку та дозволено окремим детективам указаного відділу його проведення "в кабінеті Голови ЦВК № 401, що знаходиться на четвертому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, площа Лесі України, 1" з метою відшукання та вилучення перелічених у зазначеній ухвалі речей та документів.
Натомість детективами НАБУ за участю представників Секретаріату ЦВК проведено обшук у кабінеті № 401, який з червня 2007 року фактично є службовим кабінетом члена ЦВК Олександра Шелестова, а не Голови Комісії. При цьому вказаний обшук проведено в період з 23 год. 12 хв.
13 грудня 2016 року до 00 год. 30 хв. 14 грудня 2016 року.
Про здійснення вказаної процесуальної дії складено протокол, за змістом якого керівнику Секретаріату Комісії було запропоновано видати зазначені в ухвалі речі та документи, на що останній заявив, що кабінет № 401 не використовується Головою Комісії, а про запитувані речі та документи йому нічого не відомо.
Також у протоколі вказано, що у зв’язку з відмовою видати те, що вимагається, було проведено обшук у згаданому кабінеті. Крім того, протокол містить зауваження та доповнення присутніх під час проведення обшуку працівників Секретаріату Комісії щодо повідомлення ними працівникам НАБУ про використання кабінету № 401 не Головою Комісії, а іншим членом Центральної виборчої комісії.
До того ж, як поінформував у своїй заяві О. Шелестов, на дверях кабінету № 401 розміщено табличку із зазначенням його прізвища, імені, по батькові та посади.
Член ЦВК також звернув увагу на те, що клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором у кримінальному провадженні САП, містило помилково, а, можливо, і умисно внесені до нього недостовірні відомості щодо належності кабінету № 401 Голові Центральної виборчої комісії, що призвело до введення в оману слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва та ухвалення нею 13 грудня 2016 року по суті незаконного рішення.
При цьому він повідомив, що попередньо в рамках кримінального провадження від 30 травня 2016 року в приміщенні ЦВК неодноразово (за 10 ухвалами суду) вчинялись інші процесуальні дії, що полягали, зокрема, у тимчасовому доступі до речей і документів та їх вилученні, а відтак працівникам НАБУ було достовірно відомо про розташування кабінету Голови Центральної виборчої комісії.
За таких обставин дії старшого детектива НАБУ та прокурора САП щодо підготовки клопотання та внесення його до суду в разі помилкового зазначення в клопотанні недостовірних відомостей свідчать про допущення ними службової недбалості, а у разі умисного вчинення таких дій – службового підроблення, за що частиною першою статті 366 та частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність.
Водночас О.Шелестов наголосив, що проведення обшуку в кабінеті № 401, розташованому на четвертому поверсі адміністративної будівлі Центральної виборчої комісії, який з червня 2007 року фактично є його службовим кабінетом, а не кабінетом Голови Комісії, про що представники Національного бюро були поінформовані працівниками Секретаріату Комісії до початку обшуку, вказує на те, що особи, які його проводили, не переслідували мети, передбаченої статтею 234 КПК України.
Крім того, обшук проводився у нічний час, що заборонено статтею 223 КПК України, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а такі випадки з огляду на вказані вище обставини, а також те, що зазначене кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 30 травня 2016 року, взагалі не могли мати місця.
Таким чином, на думку О.Шелестова, дії посадових осіб НАБУ вказують на допущення ними кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 162 та частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України.
Також він зауважив, що під час проведення обшуку у нього в кабінеті знаходились документи, що містять конфіденційну інформацію щодо нього та членів його сім’ї, збирання, зберігання, використання та поширення якої без згоди особи, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини, не допускається.
Окрім того, як зазначає член ЦВК, інформацію щодо незаконного обшуку поширено численними засобами масової інформації, наслідком чого стало широке обговорення цього питання громадськістю та фактично призвело до втручання незаконним способом у його професійну діяльність та завдання репутаційної шкоди.
Зазначені у заяві факти, на його думку, окрім іншого, свідчать і про нехтування працівниками НАБУ та САП принципів, зокрема, верховенства права, поваги та дотримання прав і свобод людини і громадянина, законності, демонструють їх свавілля та непрофесіоналізм.
Таким чином О.Шелестов вважає, що протиправні дії зазначених вище посадових осіб НАБУ та САП, що заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом державним, громадським інтересам, яка полягає в дискредитації діяльності, підриві авторитету і престижу як правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії як колегіального органу, так і його особисто як члена Комісії, державного діяча та фізичної особи, повинні бути кваліфіковані компетентними органами як злочинні, а згадані особи – притягнуті до кримінальної відповідальності.
Відтак, член ЦВК Олександр Шелестов звернувся до Генерального прокурора України Юрія Луценка з проханням внести на підставі його заяви відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та за вказаними в ній фактами невідкладно розпочати досудове розслідування.
При цьому він висловив глибоке переконання, що відсутність належного реагування на викладені ним обставини грубого порушення працівниками Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури законодавства України та безкарність таких вчинків призведе до подальшого свавілля з боку цих органів, втрати довіри суспільства як до них, так і до правоохоронних органів в цілому.