Как сообщает pic.com.ua, ссылаясь на издание radiosvobodа:

«Укрпошта» – державна компанія, яка завжди працювала на владу. І не тому, що це велика монополія і вона працевлаштовує десятки тисяч людей та надає надзвичайну кількість послуг, якими користується більшість із нас. А тому, що з контрактів, грошових потоків та сервісів компанії традиційно користувались можновладці, їхні друзі та бізнес-партнери, а ще – їхні політичні партії. Після Революції гідності нічого не змінилося – хіба що прізвища тих, хто отримує неабиякий зиск із роботи держмонополії. Про нові прізвища та способи заробітку на діяльності «Укрпошти» йдеться у сюжеті програми «Схеми» (спільному проекті Радіо Свобода та Першого національного).

У селі Хотів, що на Київщині, в місцевому відділені «Укрпошти» за мінімальну заробітну плату – трохи більше 1200 гривень на місяць – працює листоношою мати двох дітей Олена Жуковська. Вона кожен робочий день – у вітер, дощ, сніг, сонце – повинна проходити пішки 20 кілометрів. Ногами ходить багато. «Велосипеда не має, бо поламався. Щоб його відремонтувати – треба фінанси. «Укрпошта» не фінансує», – розповідає Олена Жуковська.

«Укрпошта» – це майже 12 тисяч таких поштових відділень по всій країні, де працюють майже 80 тисяч людей. Але незважаючи на масштаб цього підприємства та його стратегічне значення для держави, «Укрпошта» працює вкрай неефективно – збитки за 2014 рік сягнули майже 4 мільярдів гривень. На відміну від, наприклад, європейських поштових операторів, які є надзвичайно прибутковими підприємствами.

«Поштові оператори старих членів Євросоюзу усі прибуткові. Deutsche Post, Austrian Post – вони котируються на біржі, вони регулярно звітують, вони мають значну частину державного капіталу, але тим не менше, це суперприбуткові бізнеси», – каже президент Української асоціації директ-маркетингу Валентин Калашник. Deutsche Post, наприклад, заробила понад 2 мільярди євро минулого року.

Одна з причин фінансової скрути українського підприємства полягає в його керівництві. «Укрпошту» сприймають не як бізнес, а як дійну корову, вважає Калашник.

«Посада директора «Укрпошти» – це предмет політичного торгу. Це останнє десятиліття як мінімум. І на жаль, у всіх цих дискусіях «Укрпошта» грає роль не з позиції, що потрібно державі, що потрібно клієнтам, що потрібно Україні. Тому результати роботи абсолютно всіх керівників «Укрпошти» за останні роки я оцінюю негативно», – зазначає він.

Посаду керівника «Укрпошти» завжди займають люди, близькі до політичної сили, яка перебувала при владі. Нічого не змінилося і після Революції гідності у 2014 році. Спочатку держпідприємство перейшло до рук людей прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, зараз – президента Петра Порошенка. Ось як це відбувалося.

Народна пошта

Навесні 2014-го «Укрпошту» очолив Михайло Паньків, якого на цю посаду призначив на той момент міністр інфраструктури Максим Бурбак – земляк Яценюка. Паньків прийшов на держпідприємство з приватної фірми «Міст Експрес», власник якої – Ростислав Кисіль товаришує з Яценюком. Тому не дивно, що з приходом Паньківа до «Укрпошти», преференції від держпідприємства почала отримувати пропрем’єрська партія «Народний фронт».

Як випливає із Протоколу засідання Тарифного комітету «Укрпошти», восени 2014-го на парламентських виборах «Народний фронт» відправив через «Укрпошту» 3 мільйона агітаційних листів. І повинен був сплатити 6 мільйонів гривень. Однак держслужбовці раптом вирішили надати «Народному фронту» знижку в розмірі 15% або 900 тисяч гривень.

Це найбільша знижка, яка могла бути при такому обсязі, говорить колишній заступник гендиректора «Укрпошти» (червень 2012-го–квітень 2014 року) Генадій Вовк. «У відповідності з тими обсягами, які заявив клієнт – «Народний фронт», могла бути надана знижка від 10% до 15%. Могли надати 10%, 12%, 14%. Чому саме максимальний поріг, а не мінімальний, – це питання до заявника, до його аргументів. Якихось однозначних аргументів я не побачив», – каже він.

Але 900 тисяч гривень, які «Укрпошта» подарувала партії «Народний фронт», – це копійки в порівнянні з понад 56 мільйонами гривень, які, по суті, дісталися Леоніду Юрушеву – одному зі спонсорів політичної сили Яценюка.

Наприкінці 2014-го «Укрпошта» несподівано вирішила покласти на депозит понад 56 мільйонів гривень у невеликий банк – «Златобанк». Офіційно «Златобанк» контролювала голова наглядової ради Олена Якименко. Однак є вагомі підстави припускати, що банк пов’язаний із Леонідом Юрушевим, оскільки раніше Якименко працювала саме на Юрушева у банку «Форум», коли ним володів він. А сам «Златобанк» був створений незабаром після того, як Юрушев продав «Форум» іноземним інвесторам. І саме «Златобанк» почав обслуговувати бізнес Юрушева.

Отримати від «Златобанку» свої гроші «Укрпошта» навряд чи зможе, впевнений інвестиційний банкір Іван Компан. На початку 2015 року в банк була введена тимчасова адміністрація, а навесні – вирішено його ліквідувати. Тобто, фактично «Укрпошта» подарувала понад 56 мільйонів гривень приватному банку у скрутному становищі.

«Рішення державного монополіста – «Укрпошти» – скористатися послугами банку, який ніхто не знає, – це дуже і дуже дивно. Я думаю, що для західних розвинених ринків це ситуація навряд чи могла бути допустима», – каже викладач Единбурзької бізнес-школи, партнер Kompan Consulting Іван Компан.

За даними Служби безпеки України, зараз триває досудове слідство за фактами зловживання своїм службовим становищем Михайлом Паньківим.

Президентська служба

Незабаром після парламентських виборів «Укрпошту» очолив представник президентської команди – вінничанин Ігор Ткачук. І, вочевидь, зараз держпідприємство працює вже на «Блок Петра Порошенка». До того ж скоро місцеві вибори по всієї країні, і самі співробітники «Укрпошти» говорять, що доступ до розвиненої поштової інфраструктури дозволить пропрезидентській політсилі донести свої тези до потенційного електорату.

Протекцію керівнику «Укрпошти» у політиці здійснює його брат Геннадій Ткачук – народний депутат від «Блоку Петра Порошенка». Він не приховує, що всіляко підтримує нового керівника держпідприємства. «Я підтримую його, безумовно. Більш того, я скажу, що за часи його праці в «Укрпошті», «Укрпошта» стала прибуткової організацією», – розповідає Геннадій Ткачук.

Дійсно, згідно з фінансових показників за перший квартал 2015 року, «Укрпошта» отримала майже 13 мільйонів чистого прибутку. Однак здебільшого досягти це вдалося завдяки курсовій різниці, оскільки валютна виручка «Укрпошти» за операції за кордоном різко виросла у гривневому еквіваленті через девальвацію національної валюти минулого року.

Але вже у квітні та травні «Укрпошта» спрацювала у збиток. Можливо це через те, що з появою нового керівника нікуди не зникли з «Укрпошти» схеми із закупівлі товарів і послуг за завищеними цінам чи у фірм-посередників. Наприклад, переможцем останнього тендеру серед постачальників конвертів стала невелика фірма «Інпрес». У той же час пропозиція найбільшого в Україні виробника конвертів – івано-франківського підприємства «Куверт Україна» була відхилена, хоча була на 370 тисяч гривень вигідніша для «Укрпошти».

«У 2010-2013 роках у тендерах важко було приймати участь, тому що треба було давати так звані відкати. В 2015 році після революції, виборів нового демократичного президента ми вирішили, що настав час прийняти участь, мали надію, що ситуація змінилася. Однак ми трошки помилилися в цьому плані, тому що теж пішла розмова в плані, що їх знову треба закладати», – каже директор «Куверт Україна» Віталій Дідійчук.

Втім, сьогоднішній керівник «Укрпошти» Ігор Ткачук, як і його попередники, звичайно, все заперечує. «Запрошую сюди цю компанію «Куверт», тому що вони зверталися до мене, зараз звертаються до засобів масової інформації. Але я не зовсім впевнений, що ця інформація правдива. Тому що є документи, які вони же і підписували, які вони і надавали. І там не має вартості найдешевшої в Україні. Я точно можу сказати», – заявив в. о. генерального директора «Укрпошти» Ігор Ткачук.

Але тендерна документація, яка є в розпорядженні редакції, говорить сама за себе: 4,111 мільйона гривень запропонувало підприємство «Куверт України». А пропозиція фірми «Інпрес», яку чомусь визнали переможцем торгів, виявилась на 370 тисяч гривень дорожчою і скала 4,481 мільйона гривень.

Також на «Укрпошті» продовжують заробляти приватні банки, зараз вже наближені до президента. Чого тільки варта оборудка з невеликим «Авант-банком», за яким, за даними Національного банку України, стоїть Олексій Савченко – народний депутат від «Блоку Петра Порошенка».

У травні-червні «Укрпошта» продала через «Авант-банк» майже шість мільйонів доларів США. Причому за курсом значно нижчим, ніж могла би. Зокрема: 22 травня 1 мільйон доларів був проданий за курсом 20,6 гривні за долар, хоча, згідно з інформацією Нацбанку, більшість угод на міжбанківському валютному ринку укладалися за середньозваженим курсом понад 20,8 гривні за долар. Таких операцій була ціла низка: маленькому банку продавали валюту за курсом нижче ринкового, допомагаючи йому на різниці курсу чималенько заробити.

Таким чином тільки на цих простих операціях державна «Укрпошта» фактично втратила близько двох мільйонів гривень – на продажу валюти через «Авант-банк».

Ігор Ткачук підтвердив, що «Укрпошта» продала купу валюти через приватний банк. Однак переконує, що «Авант-банк» запропонував тоді найвигіднішій курс. «Чітко можу зазначити, що документально отримані довідки всіх банків, де у кого курс був на той час. І ми на той час продали по вигідному курсу», – заявив він.

В «Авант-банку» також підтвердили, що на сьогодні основними послугами, що надаються банком «Укрпошті», є валютообмінні операції. Втім, від більш детальних коментарів відмовилися, посилаючись на комерційну таємницю.

Не став коментувати відносини з «Укрпоштою» і народний депутат Олексій Савченко, який взагалі відхрестився від «Авант-банку». «Я не є власником «Авант-банку», – наголошує Савченко.

Але в одному з нещодавніх інтерв’ю «5-му каналу» директор департаменту Нацбанку з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко заявив, що за «Авант-банком» стоїть саме Савченко.

«Авант-банк» – за ним стоїть Олексій Савченко, один із народних депутатів, який нам подав буквально недавно свої документи на придбання істотної участі в цьому банку», – розповідав Леонід Антоненко.

А поки керівник «Укрпошти» працює за сумнівними старими схемами та на представників політичних сил, які його призначили, прості листоноші продовжують робити свою справу – ходити пішки десятки кілометрів у вітер, дощ, сніг, сонце і розносити людям листи і пенсії.

«Хотілось би, щоб наша робота стала кращою. Те що залежить від нас, ми будемо старатися виконувати. А щоб від керівництва в наш бік було зроблено для покращення роботи, щоб нові велосипеди, щоб була видана нова форма, щоб буле якесь взуття, щоб були якісь засоби захисту. Реально у мене зараз в сумці 20 тисяч – це не маленькі гроші і я за них несу матеріальну відповідальність. Це дуже відповідальна робота, дуже складна і тяжка», – каже листоноша відділення поштового зв’язку Хотів Олена Жуковська.

Олександр Чорновалов