Сенсація. У Верховної Ради нарешті дійшли руки до столиці. Точніше, навіть так: народні депутати нарешті винайшли спосіб зупинити всі незаконні будівництва в Києві.

У парламенті зареєстрований законопроект «Про мораторій на будівництво об’єктів на окремих земельних ділянках в м.Києві». Аби засвідчити важливість проблеми та продемонструвати масовість (гуртом і батька легше бити), під документом поставили свої підписи 48 парламентарів.

Що пропонують депутати

За інформацією представників Київської міської державної адміністрації, будівництво понад 40 багатоповерхових житлових комплексів ідентифіковане міською владою як самовільне будівництво, а приблизно 120 об’єктів містобудування у Києві викликають запитання щодо законності виділення земельних ділянок і виконання будівельних робіт. На сьогодні відбувається незаконна, неконтрольована та систематична забудова земель, які належать до особливо цінних, та об’єктів благоустрою зеленого господарства Києва.

Ті, хто вносили законопроект, вважають, що чинне законодавство на практиці не запобігає масовим проявам незаконного будівництва. Без проведення судової і правоохоронної реформ, а також затвердження нового Генерального плану міста Києва неможливо зупинити тотальне нехтування інтересів киян.

Саме тому як тимчасовий захід народні депутати пропонують запровадити мораторій на будівництво на окремих земельних ділянках у столиці.

Весь текст законопроекту вкладається в один аркуш і містить чотири статті.

Немає Генплану – немає забудови

Депутати пропонують ввести мораторій на виконання підготовчих і будівельних робіт щодо нового та незавершеного будівництва будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури до затвердження нового Генерального плану Києва або внесення змін до чинного.

Мораторій пропонують запровадити стосовно будівництва у скверах, ботанічних садах, парках, лісопарках, рекреаційних зонах, лісах Києва; в урочищах та над урочищами зі стрімкими схилами; із зеленими насадженнями на прибудинкових територіях; на відстані до 100 метрів від берегів річки Дніпро, її притоків, протоків і заток; на відстані до 100 метрів від урізу води озер (у меженний період); на островах річки Дніпро в межах території м. Києва; в охоронній (буферній) зоні, території, виділеної відповідно до міжнародних вимог навколо об’єкта, включеного до Списку всесвітньої спадщини, в межах якої встановлюється відповідний режим використання з метою забезпечення збереження такого об’єкта.

Подумали депутати і над винятками, які записали до закону: вибіркова забудова може здійснюватися у разі відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, аварійної та надзвичайної ситуації. А також у надзвичайних та аварійних ситуаціях, якщо це спричиняє загрозу життю та здоров'ю людей, пошкодженню будівель і споруд, комунікаціям,  безпеці дорожнього руху. В цьому випадку будівництво проводиться в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Кому загрожує мораторій

Рада директорів Конфедерації будівельників України (КБУ) терміново зібралася на засідання, щоб засудити законопроект. «Останнім часом у парламенті та уряді розроблено та ухвалюється низка законопроектів, які впливають на стан справ у будівельній галузі. Зареєстрований у парламенті законопроект №2629 є недосконалим. Конфедерація підтримає його тільки у випадку, якщо будуть прописані норми, що передбачають верховенство права. Наразі законопроект несе цілу низку загроз», – заявив президент КБУ Лев Парцхаладзе.

Ухвалення законопроекту, вважають у КБУ, матиме кілька небезпечних наслідків. По-перше, виконання його норм може бути проігноровано. По-друге, він створить додаткові можливості для корупції. По-третє, призведе до нових довгобудів.

Окремим питанням є будівництво цілої низки об'єктів з інвестиціями фізичних осіб, яке відбувається без належного оформлення документів, але в цілому не суперечить діючим нормативам.

Члени КБУ запропонували депутатам не розглядати законопроект. Замість цього – створити Тимчасову слідчу комісію, до складу якої увійшли б представники профільних комітетів з питань будівництва, правової політики, бюджету, Мінрегіону, органів місцевого самоврядування та впливових професійних громадських організацій. Ця комісія повинна розглянути забудову низки земельних ділянок, стосовно яких є гостре соціальне напруження. За результатами діяльності ТСК має бути розв’язано питання про компенсацію забудовником інвестиційних витрат у разі необхідності зупинення об'єктів з наявними дозволами, або ж про виділення альтернативної земельної ділянки під забудову по інших об'єктах, або ж у інший спосіб.

По деяких забудовах, що здійснюються без належних документів, але не суперечать нормам і правилам забудови відповідної території, необхідно ухвалити амністію, добудувати ці об'єкти і передати їх інвесторам, вважають у КБУ.

Від мораторію постраждають інвестори

Тим часом експерти неоднозначно оцінюють ініціативу народних депутатів. Скажімо, віце-президент Інституту медіа-моделювання та політико-економічного аналізу «Перспектива» Костянтин Коверзнєв переконаний, що мораторій був би чудовим способом зупинити вакханалію забудов у Києві.

З іншого боку, на його думку, в архітектурному плані центр столиці назавжди спотворений, тому особливо переживати з приводу будь-якої забудови в столиці, за винятком заповідних зон, не доводиться.

«Останні скандали з биттям одне одному писків, поваленням парканів – це свідчення близькості місцевих виборів, – вважає Коверзнєв. – У нашому випадку проблема полягає в тому, що законодавці встановили винятки: вибіркова забудова може здійснюватися у разі відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, аварійної та надзвичайної ситуації».

Як переконаний експерт, навіть якщо уявити, що парламент ухвалить такий закон, мораторію на забудову все одно ніхто не дотримуватиметься. Натомість зростуть суми хабарів, які заноситимуть столичним чиновникам. «Вигадають суспільну необхідність і продовжуватимуть незаконне будівництво», – вважає він.

Також експерт звертає увагу на те, що від мораторію постраждають інвестори, котрі вже вклали гроші в об’єкти, які будуються в столиці. «Як тільки вони зрозуміють, що по їхніх фінансових інтересах завданий удар, то під Верховною Радою знову горітимуть шини, – переконаний Костянтин Коверзнєв. – А інвестори – це переважно звичайні кияни: продали стару квартиру, доклали грошей або ж взяли кредит, заплатили й чекають обіцяних забудовником квадратних метрів. Навряд чи парламентарі захочуть створювати додатковий градус напруження в столиці перед виборами».

Підбиваючи підсумок, експерт переконує в тому, що в столичної влади навіть зараз є важелі впливу на незаконні забудови, але просто відсутня воля робити щось позитивне в цьому напрямку.

Максим Книш, "Київський Носоріг"