Ми створюємо мало креативного продукту, мало його споживаємо, а тому маємо небагато роботи - експерт
"Колись за часів Кучми я мав дискусію з радянським дисидентом Володимиром Малинковичем", - розповів Багнету письменник Костянтин Коверзнєв.
"Не обізнаний із усіма нюансами ідеологічних настанов проросійської інтелігенції в Україні, я щиро думав, що людина, яка якимось чином постраждала від радянської влади, повинна мати прогресивні думки… Ні, не повинна. Малинкович заспівав стару пісню про вищість російської культури над українською. Мовляв, у нас є Достоєвський із Толстим і Булгаков із Пушкіним. Я хоч і був заскочений зненацька, але відповів, що це ні про що не свідчить. У нас є свої письменники. Про Шевченка не згадував, бо це було б тривіально. Згадав про Свидницького, Семенка та Андріяшика. Додав, що якби Україна мала б безперервну традицію державності, то змогла б краще популяризувати творчість своїх видатних діячів культури", - сказав літератор.
"А хіба, якби ми не знали Достоєвського з Пушкіним, а знали б, приміром, Шекспіра, Байрона, Гакслі та Фіцжеральда, то були б культурно меншовартіснішими за росіян? Навряд чи. А хіба у фінів і поляків культура чимось гірша за російську?" - запитує Коверзнєв.
На його думку, різниця між нами та фінами з поляками в тому, що їм не треба жодних посередників у сприйманні життя, світу, інших культур, філософії, науки… "А наші олігархи хочуть бути посередниками посередників. Саме тому ми й не живемо як ті фіни й поляки. Бо нашими умами століттями намагаються керувати з Кремля", - додає він.
"Ми створюємо мало, як зараз модно казати, свого креативного продукту, отже, й мало його споживаємо, маємо небагато роботи (і роботи як праці, і роботи для мізків), бо все можна отримати нібито «на шару» від «старшого брата», цивілізаційні цінності якого насправді є телевізійною імітацією таких. І в цьому останнім часом ми неодноразово переконувалися. На жаль, в консервації таких станів плекання української вторинності, ледарства й небажання мислити, а не йти бездумно за маніпуляторами, зацікавлені також численні «прокладки» з кишенями, набитими грошима", - вважає письменник.
"Нам треба їх усіх вигнати зі своєї голови раз і назавжди. А отже, і з телевізора також", - резюмує він.