Голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа» Микола Баграєв, народний депутат ІV-VІІ скликань, у минулому - заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації, вважає, що для вирішення проблем в інформаційній сфері потрібен державний орган із реальними повноваженнями та з політичною відповідальністю за результати такої діяльності. Так пан Баграєв прокоментував «Телекритиці» доцільність створення Міністерства інформаційної політики.

«Я думаю, що основною причиною неоднозначної реакції медіасередовища стала відсутність чіткого розуміння мети створення міністерства та його завдань. У загальній коаліційній полеміці будь-які нововведення сприймаються неоднозначно, а в ситуації з інформаційним простором - тим паче», - вважає пан Баграєв.

«По суті, у парламентсько-президентській республіці основна відповідальність лежить на Кабміні і формат спеціального держоргану, який опікується інформполітикою, що реалізується у вигляді міністерства, є досить природним», - каже він. Натомість менш природним, на його думку, в умовах процесу роздержавлення ЗМІ, у сьогоднішніх реаліях комерціалізації ринку, виглядає існування такої структури як Державний комітет телебачення і радіомовлення, який пора ліквідувати шляхом внесення змін до Конституції України.

«Всі розуміють, що Україна тривалий час не приділяла належної уваги питанням свого іміджу, погодженню дій різних гілок влади, зв'язків зі співвітчизниками за кордоном, не говорячи вже про питання контрпропаганди у нинішній ситуації. Має бути єдина державна політика у всіх цих напрямках», - наголошує голова наглядової ради «ТАВР Медіа».

На думку Миколи Баграєв, «Міністерству інформполітики необхідно будувати новий характер спілкування України із зовнішнім світом - це питання іномовлення, а також шукати способи відновлення мовлення ТБ і радіо в зоні АТО та на окупованій території України».

«Не менше роботи і всередині країни, - додає пан Баграєв. - Треба повністю міняти систему фінансування громадських мовників, вивчати і запроваджувати європейський досвід дерегуляції галузі, розв'язувати завдання державного рівня, що знаходяться на стику галузей зв'язку, надзвичайних ситуацій, технологічних стандартів мовлення».

«Ринкові стосунки самі по собі не дадуть рішень усього спектру цих проблем, особливо у сьогоднішній кризовій ситуації. Для цього потрібен орган із реальними повноваженнями, а не просто з «правом дорадчого голосу», і одночасно - з політичною відповідальністю за результати такої діяльності», - резюмував народний депутат минулих скликань.

Як відомо, 2 грудня Верховна Рада 288 голосами призначила «пакетом» новий склад Кабінету Міністрів України і, зокрема, призначила народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Юрія Стеця на посаду міністра інформаційної політики (такого міністерства дотепер не існувало).

Наміри влади створити міністерство інформаційної політики викликали гостро критичну реакцію журналістів.

3 грудня новопризначений міністр презентував проект положення про Міністерство інформаційної політики, що спричинило ще більшу дискусію щодо доцільності створення відомства та його ймовірних повноважень.

Своє занепокоєння створенням в Україні державного органу з контролю інформації висловили представниця ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович, Міжнародна і Європейська федерації журналістів, Комітет захисту журналістів, «Репортери без кордонів».

В Україні протии створення так званого «міністерства правди» виступили рух «Стоп цензурі!», Незалежна медіапрофспілка України, журналісти та експерти-міжнародники.

Про свій протест проти створення Міністерства інформполітики заявили українські журналісти в регіонах - у Чернівцях, Кіровограді, Запоріжжі, Миколаєві, Сумах, Харкові, Закарпатті.

10 грудня міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що його міністерство буде створене тільки після того, як принципи його роботи будуть опрацьовані зі всіма зацікавленими громадськими організаціями, юристами, суспільством, європейськими партнерами і Кабінетом Міністрів України. Пан Стець також повідомив, що його кабінет буде розташований у Слов'янську (Донецька область).

10 грудня генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія у Facebook виклав новий проект положення про Міністерство інформаційної політики України. Цей же документ цього дня в Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та інформації презентував Юрій Стець, повідомивши, що в Міністерстві інформаційної політики працюватиме від 20 до 30 осіб, а його бюджет становитиме до 4 млн гривень.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк вважає, що в новому проекті положення про Міністерство інформаційної політики міститься перевищення повноважень цього органу. На її думку, в проекті немає прямих вказівок на те, що це відомство є тимчасовим, оскільки проект не містить умов ліквідації після завершення воєнних дій.