З початку повномасштабного вторгнення в Шацькому фаховому лісовому коледжі волиняни організували волонтерську діяльність.

За цей час сітки та свічки, а також инші речі передавали на 14-ту окрему механізовану бригаду імени князя Романа Великого, 14-ту бригаду оперативного призначення імени Івана Богуна («Червона калина»), 100-ту окрему бригаду територіальної оборони, 198-му батальйону; 111-тій окремій бригаді територіальної оборони Західного регіонального управління, 7-му прикордонному Карпатському загону Західного регіонального управління, 6-му прикордонному Волинському загону, 2-му стрілецькому батальйону ДУК ПС, 6-му прикордонному Волинському загону, 2-й прикордонній комендатурі з м. д. н. п Світязь, 3-му Луганському прикордонному загону, 4-й ПКШР 68 окремої єгерської бригади імени Олекси Довбуша, 24-й окремій механізованій бригаді імени Короля Данила, 28-й окремій механізованій бригаді імени Лицарів Зимового Походу, 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді.

У Шацькому коледжі збираються студенти, працівники установ, відвідувачі Університету третього віку (або ж просто – жінки-пенсіонерки), аби допомогти нашим Збройним силам у війні з московською ордою.

«Наш волонтерський центр почав свою роботу ще з початком великої війни, але ми тоді не мали таких масштабів, як тепер. Як і всі, ми плели сітки, готували сніданки, обіди та вечерю для військових, розфарбовували автомобілі для військових. А от останнім часом ми вже чітко працюємо у двох напрямках: маскувальні сітки й окопні свічки», – розповідає викладачка коледжу Наталія Панасюк.

Паралельно у коледжі по змозі реагують на инші запити військових: на ремонти та доставку авто, медицину, придбання біноклів, виготовлення свічок, хімічних грілок, вустілок, шкарпеток тощо.

Усі волонтерські ініціативи підтримує директор коледжу Ігор Жмурко.

У перший рік війни в коледжі робили маскувальні сітки із тканини та рибацьких сіток. Збирали матеріал по людях, багато хто приносив речі для сіток до коледжу.

«Однак і саме життя, і військові підказали, що тканинні сітки швидко зношуються, після дощів і снігу стають дуже важкі, їх нелегко згортати. Тому ми перейшли на инші матеріали: беремо для роботи спеціальну пластикову сітку, яку використовують переважно в господарстві для огорожі птиці. А замість тканинних стрічок – закуповуємо спанбонд. Цей матеріал легкий, він не промокає, тому такими маскувальними сітками нескладно користуватися: змотати-розмотати-перенести в инше місце-висушити», – розповідає Наталія Панасюк.

Загалом у коледжі закрили дуже багато повторних запитів від військових частин саме на такі маскувальні сітки, адже багато чого на «нулі» згоріло, пошкодилося під час розкривання-накривання техніки, втратилося. Тож, тепер у волонтерському центрі роблять їх з основи, яка може прослужити значно довше.

Коли раніше кошти на закупівлю сітки і спанбонду збирали власними силами (рулон коштує майже чотири тисячі гривень), то тепер – потребують допомоги спонсорів і небайдужих українців, бо об’єми роботи значно збільшилися, як і потреби військових.
За раз у коледжі закуповують по три-чотири рулони спанбонду. Їх вистачає на тих же 3-4 рулони сітки. А для нарізання стрічок зі спанбонду викладачі лісового коледжу сконструювали спеціальний станок. Зробили його Ярослав Люшук, Андрій Панасюк, Андрій Рибчинський і Василь Маротчак. І тепер процес плетіння сіток став у рази швидшим: для того, щоб нарізати рулон стрічок на пристрої, потрібно не більше п'яти хвилин.

«Одразу посипалися прохання-питання від волонтерських центрів: «як ми це зробили», «скиньте нам креслення станка». Навіть із волонтерського центру в Німеччині зверталися. Дехто просто передавав нам рулони спанбонду, аби ми нарізали цих стрічок», – каже Наталія Панасюк.

Обійшовся цей винахід недорого – в 400 гривень, які витратили на закупівлю ножів і кріплень. Далі все майстрували з підручних матеріалів, що знайшли в гаражах.

Завдяки небайдужим жителям селища, студентам, працівникам коледжу, Шацького національного природного парку та инших установ, котрі приходять у коледж допомагати плести маскувальні сітки, вдалося вже відправити на передову понад 30 кілометрів сіток.

«Накривали нашими сітками танки, БМП, бліндажі, склади, автівки та навіть військового катера. Тобто ми робимо сітки, якими можна накрити дуже великий бойовий транспорт. Наприклад, щоб накрити танк, потрібна сітка 10Х10. Для цього маленькі сітки зшиваємо між собою. Тому запити у нас постійні», – розповідає Наталія Панасюк.

Дуже вдячні працівники коледжу найповажнішим учасницям волонтерського руху – відвідувачкам Університету третього віку, котрі приходять чи не щодень та по 4-6 годин проводять за плетінням сіток. Вони, хоч і живуть на свої мізерні пенсії,  але приносять із собою невеличкі донати – по 50-100 гривень. А ще – плетуть вдома теплі шкарпетки для бійців. Приносять шачани також дитячі малюнки, солодощі, міні-розпалювачі (просочені воском ватні диски). Несуть і пластикові кришечки, які потім використовують у виробництві протезів.

Справжнім двигуном волонтерського процесу стала Марія Оліферчук. Вона ж перебрала на себе функції адміністраторки та менеджерки, навідуючись у Шацький коледж мало не щодня – майже як на роботу!

Понад три тисячі окопних свічок зробили у коледжі за минулу зиму. Виготовляли їх із соснових шишок, картону. Кажуть, із природних матеріалів такі мініобігрівачі виділяють менше шкідливих речовин. Заливали їх розтопленим парафіном перемішаним із натуральним воском (спонсорували ним місцеві пасічники).

Чимало парафіну Наталії Панасюк вдалося привезти з Естонї. Везла його як гуманітарний вантаж від української діаспори, коли забирала автомобілі на ЗСУ. Всього вдалося привезти кілька бочок парафіну вагою по 200 кг кожна. З цього парафіну три волонтерські центри – у Шацькому коледжі, Маневичах і Колках – робили окопні свічки.

Від волонтерів зі Старої Вижівки (від Юлії Гець) отримали девайс для швидкого заливання свічок: бачка із краником, в якому дуже легко розплавляти та змішувати віск і парафін, а також – заливати самі свічки.

Загалом, як розповідає Наталія Панасюк, серед волонтерських центрів Волині – дуже тісна співпраця. Одні одному підказують, діляться, радять.

Допомагають з відправкою вантажу на передову та порадами, як правильно зробити – у «Новій пошті», також обов’язково все безоплатно беруть везти водії маршруток.

Утім, військові й надалі потребують і чекають допомоги. Попереду важкі місяці війни в складних погодних умовах. Тому шацькі волонтери звертаються до всіх небайдужих долучитися до збору коштів для подальшої волонтерської діяльности.

Кошти можна перераховувати за реквізитами:

ЄДПРОУ 38484456 ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПР АТОЩАД М.ЛУЦЬК, МФО 303398, UA063033980000000260073012814(UAH) ПО працівників Шацького лісового фахового коледжу ім. В. В. Сулька або картка 5574280001551129

Текст: Віта Шепеля

Світлини: Влад Мальцев