У листопаді експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 27 випадків порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Серед російських злочинів – 19 випадків – обстріли журналістів, пошкодження приміщень медіа, погрози, кібератаки та юридичний тиск.

У листопаді стало відомо про загибель двох медійників:

Олексій Андрєєв – військовослужбовець, телеоператор з Маріуполя. Поховали 2 листопада 2014 року в Чернівцях. Він вважався зниклим безвісти в Донецькій області з 29 листопада 2023 року. Його тіло повернули нещодавно під час обміну. Загибель підтвердив аналіз ДНК. Олексій Андрєєв із 2000-х років працював оператором на міських телеканалах Маріуполя «ТБ7» та «Сигма», також у пресцентрі металургійного комбінату «Азовсталь».
Андрій Бучак – журналіст із Луганська, який на фронті був із 2014 року. Зник 13 серпня 2024 року біля села Водяне (Донецька область). Про загибель повідомила 24 листопада 2024 року його дружина Олена. У 2000-х Андрій Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті «Кур’єр».

Під російський удар дронами в Харківській області потрапили журналісти Hromadske Ксенія Савоскіна та оператор Олексій Нікулін. Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою «Порятунок тварин Харків» та почули звуки дронів. росіяни атакували авто, яке згоріло. Декілька разів їм довелося ховатися від дронів. Журналісти не постраждали.

Крім того, внаслідок російського обстрілу зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу «МастерШеф». Постраждалих унаслідок обстрілу немає.

Низка медіа та журналістів отримала 26 листопада від невідомих електронні листи про мінування різних установ у різних областях України, а також самих редакціях медіа. Такі листи отримали, зокрема, Вільне радіо, «Думка», The Page, Speka, «Сила правди», Суспільне Ужгород, чернівецьке медіа 0372, «Детектор медіа». Листи надіслано з різних електронних адрес та підписано різними іменами.

Автор кожного листа представляється ветераном бойових дій, що спеціалізується на мінно-підривній справі, та звинувачує суспільство в несправедливому ставленні до учасників бойових дій.

Він погрожує продовжувати вибухи «раз на три-чотири дні», зокрема в школах, адміністраціях, редакціях ЗМІ та громадському транспорті. Крім того, у скоєному автор листа просив звинувачувати журналістку Радіо Свобода Ірину Сисак та заступницю міністра фінансів України Світлану Воробей.

Кібератаки зазнали сайт «Детектор медіа», внаслідок чого ресурс тимчасово не працював, а також запорізький сайт іnform.zp.ua, який місяць зазнавав атаки.

Відповідальність за атаку на сайт «Детектор медіа» взяло на себе російське хакерське угруповання «Народная CyberАрмия».

Редакція Inform.zp.ua пов'язує атаку з публікаціями про злочини армії РФ на тимчасово окупованих територіях Запорізької області.

Крім того, росія заочно заарештувала журналістку France 24 Кетрін Норріс Трент після репортажу з Курської області. Раніше рф відкрила проти неї кримінальну справу за обвинуваченням у незаконному проникненні до Курської області, частково контрольованої Україною. Журналістка потрапила на територію Курщини разом з українськими військовими, її репортаж показали в етері телеканалу та на сайті мовника наприкінці вересня.

Водночас ІМІ зафіксував вісім випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску та кібератаки.

У Києві та Дніпрі журналістам перешкоджали висвітлювати наслідки російської атаки. Так, двох журналістів не пустили працювати на місце російської атаки безпілотника в житловий комплекс Jack House у Києві, де виникла пожежа внаслідок атаки безпілотника.

У Дніпрі обласна військова адміністрація заборонила журналістам проводити відеознімання 21 листопада після російської атаки по місту. Дозвіл на роботу на місцях «прильотів» медіа отримали лише через п'ять годин, хоча до того анонімні телеграм-канали вже активно поширили фото та відео наслідків ударів по Дніпру.

Про обмеження доступу до публічної інформації заявив головний редактор Bihus.Info Максим Опанасенко. Офіс президента не надав відповіді на його запит щодо нових заступників голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Журналістка антикорупційного центру «Межа» Софія Бакун заявила про погрози з боку адвоката, які прозвучали від нього в суді Києва. Вона була на засіданні, де розглядалася справа щодо статків начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Деснянського УП ГУНП у Києві Юрія Неруха. Андрій Давидченко, який є адвокатом Неруха, під час перерви судового засідання сказав їй фразу: «Ну що, журналістика або смерть?»

Рівненське медіа «Четверта влада» зіткнулося з чорним піаром після публікації про перешкоджання в міськраді. У матеріалі проти медіа розповідають про начебто причетність «Четвертої влади» до російських спецслужб через спільну адресу реєстрації заступниці редактора Антоніни Торбіч з однією з парафій МП.

Згодом з'явився інший замовний матеріал про журналісток «Четвертої влади» Ольгу Підгородецьку і Валерію Хомич, які найчастіше працюють на сесії Рівнеради. У матеріалі містяться елементи ейджизму та лукізму щодо журналісток. Редакція пов'язує це з критичним матеріалом про керівницю відділу комунікації Рівненської міської ради Яну Євтушок, яку медіа звинувачує в перешкоджанні.

Підготувала: Ніна Петрович