Видання Times сколихнуло медіапростір новиною про те, що Україна могла б за кілька місяців зібрати елементарну ядерну бомбу, якщо США припинять або скоротять військову допомогу. Україна офіційно відхрестилася від таких намірів. Але чи можливо це технологічно.

Times стверджувало, що в доповідній записці для Міністерства оборони йшлося про створення базового пристрою з плутонію за технологією, подібною до бомби «Товстун», скинутої американцями на Нагасакі в 1945 році.

Виробляти збройовий плутоній начебто пропонували з відпрацьованого ядерного палива, яке зберігається на українських АЕС.

Однак технології для перероблювання ядерного палива мають лише держави, у яких є ядерна зброя. Окрім того, це складна технологія, а саме виробництво — дуже брудне, пояснила hromadske експертка у галузі атомної енергетики Ольга Кошарна.

Так, для виробництва ядерної зброї підходить плутоній-239. У відпрацьованому ядерному паливі частка всіх ізотопів плутонію становить лише 0,9%. А 30% від цієї частки становить плутоній-240, який дуже забруднює довкілля.

«Уявіть, скільки треба переробити ядерного палива. Технологія — це рідинна екстракція. Тобто це треба розчинити все і потім екстрадувати в оці ізотопи. Ви уявляєте, скільки рідких високорадіоактивних відходів? Скільки часу треба і який обсяг переробити з цього відпрацьованого палива?» — зазначила Кошарна.

Інші ядерні держави отримували збройовий плутоній-239 через будівництво спеціальних реакторів. Науковиця зазначає, що вилучати його з відпрацьованого ядерного палива практично неможливо.

Для ізотопного збагачення урану також потрібна велика кількість центрифуг. У ядерному паливі для АЕС міститься 4,5-5% урану-235. Україна ще має родовище природного урану, з якого виготовляють концентрат. Але урану-235 у ньому міститься 0,7%.

Окрім відсутності технологій варто пам’ятати, що всі чутливі ядерно-паливні цикли відбуваються під контролем МАГАТЕ.

«Є інспектори, які перевіряють кількість, облік та контроль ядерних матеріалів, зокрема на атомних електростанціях. Ці інвентарні списки ведуть там до десятих грама», — пояснила науковиця.

Тож у сучасних умовах створити ядерну зброю практично неможливо — в України немає відповідних технологій, які не можна просто закупити, коштів і часу. Окрім того, порушення підписаного Україною договору про нерозповсюдження ядерної зброї буде ударом по іміджу країни, вважає Кошарна.

«Навіть якщо уявити, що ми знайшли економічні ресурси й технології якось украли чи щось таке, ви думаєте, що міжнародна спільнота буде спостерігати спокійно, і росія теж? Ні. Це загрожує втратою підтримки Заходу, який зараз фінансує наш бюджет, допомагає зброєю», — зазначила науковиця.

Нагадаємо, у Міністерстві закордонних справ наголосили на дотриманні Україною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, тісній співпраці з МАГАТЕ та прозорому моніторингу, що виключає використання ядерних матеріалів у військових цілях.

«Я бачила повідомлення Times, що цей витік стався через аналітичну доповідь Національного інституту стратегічних досліджень, серед авторів якої я жодної людини не знаю. Я знаю всіх людей, які працюють у ядерній сфері, в ядерній фізиці тощо. Цих людей я не знаю», — сказала Кошарна.

Підготувала: Ніна Петрович