Закупівлі під прицілом: Микола Кузьма та тендерні махінації у медицині

Тема ядерних об’єктів та циклотронів в Україні, особливо на тлі війни, викликає безліч запитань. Чи дійсно доцільно інвестувати мільярди гривень у такі проекти, коли лікарні ледь справляються з напливом поранених? Чи безпечно розвивати медичні технології, якщо значні кошти роками залишаються невикористаними? Про це розповіли журналісти Lenta.UA у своєму розслідуванні.

Циклотрони, які мали б лікувати онкохворих, стали символом бюрократії та корупції. Держава виділяє величезні суми на закупівлю обладнання, проте часто лікарні отримують неробочі установки. Микола Кузьма, ключова фігура у цій сфері, опинився під підозрою через численні скандали з корупційними схемами, зокрема завищенням цін на медичне обладнання.

Микола Кузьма контролює значні інвестиції в медичні закупівлі, зокрема циклотронні установки. Його компанії регулярно беруть участь у тендерах, проте їх діяльність супроводжується численними підозрами у зловживаннях. Наприклад, часто придбане обладнання виявляється непідключеним через неналежну підготовку інфраструктури.

Останні розслідування Офісу Генерального прокурора виявили схеми, в яких фірми, пов’язані з Кузьмою, маніпулюють цінами, завдаючи значних збитків бюджету. У їх діяльності помічено й міжнародні компанії, які також можуть бути залучені до корупційних схем.

В умовах, коли корупція загрожує не лише фінансам, а й життю людей, важливо забезпечити прозорість в процесах закупівель. Як свідчать міжнародні приклади, неправильна установка подібних установок може призвести до серйозних наслідків, включаючи витоки радіації.

Ситуація навколо медичних циклотронів підкреслює потребу в системних змінах. Країна повинна зосередити свої ресурси на підтримці населення, армії та відновленні економіки, а не витрачати мільярди на сумнівні проекти.

Микола Кузьма, незважаючи на звинувачення, продовжує залишатися активним учасником ринку, його вплив на тендери та закупівлі вказує на необхідність жорсткого контролю та зміцнення відповідальності. Без цього медична система ризикує залишитися на межі виживання, а суспільство — без належної допомоги.