Фото: PrtSc-video

Тема ядерних об’єктів та циклотронів в Україні на тлі війни викликає чимало питань і емоцій.

Чи безпечно інвестувати мільярди гривень у такі проекти, коли країна бореться за своє існування? Чи справді це найкращий час, коли лікарні ледве справляються з потоками поранених? Але найгірше те, що величезні кошти, виділені на закупівлю обладнання, роками стоять невикористаними. Розмови про те, як тендери перетворюються на корупційні змови, де купується обладнання, яке не працює, лякають навіть найбільш оптимістичних громадян, пише Lenta.UA.

Циклотрони — це високотехнологічне обладнання, яке мало б лікувати онкохворих, проте замість допомоги вони стають символами бюрократії, корупції та безвідповідальності. Держава виділяє мільярди на закупівлю цих приладів, але, як часто буває, чиновники забувають про ключові аспекти — безпеку, інфраструктуру і підготовку персоналу. Виникають питання: чи зможе країна, охоплена війною, забезпечити безпеку таких об’єктів? Чи захищені вони від обстрілів і відключень електроенергії? І що станеться, якщо через людську недбалість або ж атаку ворога ці установки стануть джерелом радіаційної загрози?

Емоційний шок додають історії про те, як на тлі війни проводяться тендери, де переможці — заздалегідь відомі корупціонери, а обладнання залишається неробочим або непідключеним. Про одного з них Миколу Кульму розповідає в своєму розслідуванні ведучий проєкту “Антимафія” Олег Дайнека.

Загрози та виклики будівництва ядерних об'єктів під час війни

Україна на тлі війни стикається з критичними питаннями щодо доцільності інвестицій у будівництво нових ядерних об'єктів, зокрема медичних установ, що використовують циклотронні установки для лікування онкологічних захворювань. Ці проєкти вимагають значних фінансових вкладень, як от 1 мільярд гривень на закупівлю циклотронів, але є низка ризиків.

По-перше, висока корупційна вразливість у процесі закупівель. У документі, який наводить ведучий приклади корупційних схем у медичних закупівлях, зокрема в інтересах фірм, пов'язаних із Миколою Кузьмою, який використовує схеми завищення цін на обладнання. Наприклад, зазначається про нереалізовані минулі проєкти, коли закуплене обладнання так і не було введено в експлуатацію через неправильну конфігурацію або незавершене будівництво приміщень.

Хто такий Микола Кузьма?

Микола Кузьма – це фігура, яка відіграє значну роль у сфері медичних закупівель в Україні, зокрема у проєктах, пов'язаних із ядерними циклотронними установками. Проте його діяльність супроводжується серйозними підозрами у корупції, що викликає багато питань щодо прозорості і доцільності таких закупівель, особливо в умовах війни.

Кузьма та його компанії часто беруть участь у державних тендерах, зокрема на поставку медичного обладнання. Це включає закупівлі, пов'язані з циклотронними установками, що використовуються для лікування онкохворих. Проте ці тендери супроводжуються скандалами, адже куплене обладнання часто не підключене або не працює через проблеми з інфраструктурою чи через те, що воно було закуплене у неробочому стані.

1. ivanov@alt.ua
2. yezerskyi@protech-solutions.com
3. tugai@protech-solutions.com
4. fedoriuk@ekopelmedical.org
5. fedoriukandriy@gmail.com
6. stasko@ekopelmedical.org
7. shevtsov@ekopelmedical.org
8. s.pylypenko@kind.kiev.ua
9. mrphplus@gmail.com
10. d.lavrentii@afsmt.com.ua
11. o.suhareva@umt.net.ua

Це адреси осіб, які залучені до процесу узгодження тендеру на створення центру ядерної медицини.

Одним із найгучніших випадків є підозра у завищенні цін на циклотронні установки та корупційні схеми під час проведення тендерів. Так, компанії, пов'язані з Кузьмою, підозрюють у маніпуляціях з державними закупівлями, що призвели до значних збитків для бюджету. Крім того, існує серйозна загроза безпеці через неналежну підготовку об'єктів для розміщення циклотронів, що може призвести до витоку радіації або до інших катастрофічних наслідків.

Микола Кузьма: Людина, що контролює медичні закупівлі та ризики тендерних махінацій

Україна стикається з небезпечними наслідками корупції в медичних закупівлях, і головним фігурантом цієї історії є Микола Кузьма. Він контролює мільярдні інвестиції у циклотронні установки для лікування онкохворих. Проте часті скандали навколо його компаній свідчать про завищені ціни та непрацююче обладнання. Такі маніпуляції наражають державу на втрати і навіть небезпеку.

Слідство виявило, що ці фірми контролюються однією особою, що дозволяє їм маніпулювати цінами та умисно завищувати їх, заволодіваючи державними коштами. Особливо уваги заслуговує інформація про участь міжнародних компаній, таких як "ProtechSolutions Switzerland AG", у схемах, які передбачають привласнення державних ресурсів.

У рамках кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 КК України щодо привласнення та розтрати майна вже висунуті підозри керівникам вказаних компаній. Продовжується досудове розслідування, яке має на меті з'ясувати деталі цієї змови та притягнути винних до відповідальності.

Ця ситуація підкреслює важливість прозорості у державних закупівлях і боротьби з корупцією, адже в умовах зловживання службовим становищем страждають не лише бюджетні кошти, а й якість медичних послуг для громадян.

Проте, попри всі ці звинувачення, Кузьма продовжує залишатися активним учасником ринку, і його зв'язки з впливовими особами дозволяють йому уникати відповідальності. Цей випадок є яскравим прикладом того, як корупція може гальмувати розвиток важливих медичних ініціатив та наражати на небезпеку життя людей.

Недоліки та проблеми з обладнанням

Циклотрони, про які йдеться в розслідуванні журналіста, вимагають спеціалізованих приміщень, посиленого захисту та кваліфікованого персоналу. Однак в умовах війни наявність таких умов стає проблематичною. Окрім фінансових затрат, для експлуатації циклотронів потрібна стабільна інфраструктура: безперебійне електропостачання, система охолодження та захисту від радіаційних викидів. Але виникає питання: чи безпечне використання таких об'єктів у містах, як Львів, Київ чи Кривий Ріг, де є постійна загроза обстрілів?

Корупційні схеми та міжнародний досвід

Фігурують імена осіб, пов'язаних із корупційними скандалами у сфері медичних закупівель, зокрема Миколи Кузьми та компаній, що підконтрольні йому. Олег Дайнека наводить приклад міжнародного досвіду, коли через неправильну установку циклотронів у Казахстані відбувся витік радіації. Це доводить, що без належного технічного контролю подібні проєкти несуть реальні загрози для населення та репутації країни.

Тож напрошуються досить резонні висновки, що в умовах війни вкладення мільярдів у такі проєкти виглядають ризикованими. Потрібен ретельний аналіз доцільності, а також прозорість процесів закупівель та контролю за реалізацією таких проєктів. Без наявності відповідної інфраструктури та гарантій безпеки експлуатація ядерних об'єктів може мати серйозні наслідки для суспільства.

Варто відзначити, що не дивлячись на всю проблематику питання та труднощі тендер оголошено, а реалізація проєкту обіцяє неочікувані наслідки.

У цей складний час країна має концентрувати ресурси на допомогу населенню, підтримці армії та відновленні економіки. Проте реальність виглядає зовсім інакше — мільярди гривень витрачаються на сумнівні проекти, а медична система залишається на межі виживання. Кожен українець заслуговує на чесність та відповідальність від тих, хто керує країною, особливо коли йдеться про життя та здоров’я громадян.

Медичні циклотрони в Україні стали символом бюрократії та корупції, де всі закупівлі контролює одна особа — Микола Кузьма. Кошти виділяються на проєкти, які часто залишаються неробочими або не підключеними, що призводить до великих втрат для бюджету. Скандали навколо таких тендерів свідчать про необхідність жорсткого контролю. Останній приклад — скандал із Siemens у США, коли компанію оштрафували за участь у корупційних схемах. Це має стати попередженням постачальникам в Україні, щоб не допустити подібної ситуації.

Євген Медведєв