За роки війни з росією, особливо після повномасштабного вторгнення, Україна бачила чимало повідомлень про затримання зрадників за таке ганебне явище, як колабораціонізм. І, на превеликий жаль, таких випадків не стало менше. Навпаки, робота з очищення українського суспільства від адептів "русскава міра" продовжується. Однак, якщо ми часто бачимо заяви про приклади "великої зради", то сформувалось і таке явище як "побутовий колабораціонізм". Злочини таких зрадників дрібні у порівнянні, наприклад, з наведенням ворожих ракет на оселі та інфраструктуру, але саме дрібниці переростають у велику і системну проблему. Представниці саме "побутового колабораціонізму" і присвячений цей матеріал.

Знайомтеся, Інна В’ячеславівна Попова, уродженка міста Світловодськ, Кіровоградської області, яка стала яскравим прикладом колабораційної діяльності та незаконного отримання громадянства ворожої держави. Вона є символом того, як деякі українські громадяни, зловживаючи законодавством, підтримують дії держави-агресора, підриваючи суверенітет України лише заради власних інтересів.

Колабораційна діяльність

У 2014 році після анексії півострова Крим у рф було введено спрощену процедуру отримання громадянства для громадян України. Метою цієї процедури було надати можливість жителям Криму, а також тим, хто перебуває у зоні бойових дій Донецької та Луганської областей, без зайвих формальностей отримати російське громадянство та паспорти. Незважаючи на те, що Попова Інна проживала у Кіровоградській області і не мала жодного відношення до зон бойових дій, вона вирішила скористатися цією програмою.

У квітні 2014 року вона в'їхала на територію рф та була поставлена на міграційний облік за адресою: Тульська область, Богородицький район, п. Товарковський, вул. Радянська, буд. 15, кв. 4. У питанні отримання громадянства рф Поповій Інні сприяла за грошову винагороду чиновниця Ахмедова Любов Іванівна (28.04.1961 р.н.), яка допомогла їй з оформленням документів та реєстрацією у нежилому будинку, що належав її знайомій Султановій Л.Є. Разом з Поповою І. громадянство оформляли її дочка Шелкова Анастасія Віталіївна (15.08.1991 р.н., місце народження: Україна, Кіровоградська область, м. Світловодськ), а також племінниця Попової І.

Незважаючи на те, що вони не проживали ні в Криму, ні в зоні бойових дій, 26.11.2014 р. Поповій Інні та її родичам було видано свідоцтво учасника "Державної програми сприяння

добровільному переселенню в російську федерацію співвітчизників, які проживають за кордоном, та членів їхніх сімей, що переселяються разом із ними до рф".

Пізніше, 6 квітня 2015 року Попова подала заяву про прийом до громадянства російської федерації як учасниця "Державної програми". Під час подання цієї заяви Попова Інна надала заяву (декларацію), завірену нотаріально, про бажання вийти з українського громадянства, яку було нібито направлено до відповідного дипломатичного представництва України.

Вже у 3 липня 2015 р. було прийнято рішення про прийом Попової до громадянства Російської Федерації, а через 3 тижні, 24 липня 2015 р., задокументована паспортом громадянина рф серії 7015 № 602854 ОУФМС росії по Богородицькому району Тульської області. Так само отримали паспорти її родичі.

Пройшовши успішно цю процедуру отримання паспорта рф, Інна Попова, використовуючи зв'язки Ахмедової Л.І. у місцевому ОУФМС, вирішила, що можна організувати такий собі спільний "бізнес". Попова мала знаходити громадян України, зацікавлених та готових заплатити за отримання громадянства та паспорта рф, Ахмедова Л.І., у свою чергу, повинна була забезпечити проходження та погодження цих документів у рф. Таким чином десятки громадян України, завдяки "бізнесу" Попової та Ахмедової отримали громадянство та паспорти рф! Більшість з цих переселених громадян отримали реєстрацію у нежитловому будинку Султанової Л.Є. За свої послуги Ахмедова Л.І. отримала від Попової І. не менше 200 тис. рублів.

Однак, на початку 2017 року, бізнес дав тріщину. Певно, пані Попова не подумала, що у рф за такі оборудки також потрібно платити і місцевим силовикам. Саме тому, прокуратура району провела перевірку міграційного законодавства і вимагала виписати всіх фіктивно зареєстрованих у нежитловому будинку. У квітні 2017 року проти Султанової Л. було порушено кримінальну справу за ст. 322 КК рф (незаконне перетинання кордону РФ). За здійснення фіктивної реєстрації вона була засуджена до великого штрафу. Оскільки на цьому бізнес із отримання громадянства припинився, Попова не придумала нічого кращого, ніж спробувати стягнути зі своєї "падєльніци" Ахмедової Л. раніше передані їй гроші, звернувшись до правоохоронних органів, а потім й до суду. У своїй заяві Попова зазначила, що передавала ці суми нібито для купівлі нерухомості, що належала Султановій. Однак, на суді Ахмедова Л. розповіла про реальні обставини отримання Інною Поповою громадянства, паспорта та подальшого бізнесу. Таким чином, вони опинилися в матеріалах суду.

3  У 2016 році Інна Попова змінила російський паспорт після досягнення 45 років (7016 661822, виданий 03.06.2016 р.). У жовтні 2020 року Попова І. отримала новий російський паспорт у Москві (4520 967518, виданий 16.10.2020 р.). Єдиною метою обміну паспорта було приховати порушення міграційного законодавства.

Відповідальність

Попова Інна є прикладом колабораційної діяльності, оскільки сприяла переселенню українських громадян до росії, допомагаючи їм отримати російське громадянство. Це підпадає під статтю 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційна діяльність, а також під статтю 111 — державна зрада. Ці дії направлені на підрив суверенітету України та підтримку держави-агресора.

Крім колабораційної діяльності, Попову можна підозрювати у порушенні ряду інших статей Кримінального кодексу України, зокрема:

• Стаття 332 — незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

• Стаття 358 — підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.

• Стаття 364 — зловживання владою або службовим становищем.

• Стаття 332-1 — порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Переховування у Франції

У 2022 році після повномасштабного військового вторгнення росії в Україну Євросоюз ухвалив програму допомоги біженцям з України, яка передбачала можливість постійного перебування на території Євросоюзу з правом на роботу та отриманням допомоги. І от, після перебування понад 8 років у росії, будучи громадянкою рф, Інна Попова вирішила, що "скрєпи" для неї не такі важливі і скористатися цією програмою, щоб виїхати на територію Євросоюзу за українським паспортом, який було перевипущено у 2021 році (GB074З61, виданий 31.08.2021 р.). Певно, що під час перевипуску українського паспорту Попова "забула" згадати про свою колабораційну діяльність, наявність російського громадянства та відвідування окупованого Криму в якості "гражданки рф".

Наразі Інна Попова переховується у Франції, використовуючи свій український паспорт, щоб мати статус біженки.

Замість висновку

Справа Інни Попової демонструє, як зловживання службовим становищем і маніпуляції з документами можуть призвести до серйозних наслідків для національної безпеки. Це яскравий приклад колабораційної діяльності, яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України. Правоохоронні органи мають посилити контроль і відповідальність за такі дії, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому. Адже те, що може здаватись дрібним зараз, може стати серйозною проблемою завтра.