В Україні з 18 травня набрав чинності новий мобілізаційний закон, за яким усі військовозобов’язані повинні оновити свої дані до 16 липня. На тих, хто не встигне цього зробити, чекають штрафи, нагадує "Прямий".

Що буде з тими громадянами, які цього не зробили, і як можна оскаржити притягнення до адміністративної відповідальності?

Слід пам’ятати: кожен військовозобов’язаний має дотримуватись мобілізаційного законодавства, але і співробітники ТЦК і СП також мають обов’язки з належної реалізації своїх повноважень.

Хто може скласти постанову про притягнення військовозобов’язаного до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку?

Згідно зі статтею 235 Кодексу про адміністративні правопорушення, це може бути керівник ТЦК і СП. Підставою для цього має бути протокол з відповідними доказами, рапорти співробітників ТЦК, за яким керівник установи ухвалює рішення: чи притягувати військовозобов’язаного до відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.

Проте, якщо, на думку керівника ТЦК, військовозобов’язаний порушив мобілізаційне законодавство, йому мають надати можливість ознайомитись як з протоколом, так і з постановою, в якій він може зазначити визнання чи невизнання факту вчинення адміністративного правопорушення, навести свої аргументи і свої докази, якщо на його думку, відповідного порушення не відбулось.

Як зазначають адвокати, серед громадян побутує міф: якщо хтось порушив законодавство, і просто сплатить цей штраф – і “жодних проблем”. Однак сплата штрафу означає, що громадянина було притягнуто до адміністративної відповідальності і він жодним чином не звільняє від його виконання.

Щодо протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності, адвокати уточнюють: його складає звичайний уповноважений працівник територіального центру комплектування при спілкуванні з військовозобов’язаним при встановленні певних обставин, які торкаються питань мобілізації чи правил військового обліку

Усталена судова практика свідчить про те, що протокол не може бути сам по собі неспростовним доказом вчинення адміністративного правопорушення, про що йдеться у статті 258 КУпАП.

Як зазначається у статті, протокол складається в низці випадків, але не в тій ситуації коли особа не з’явилась без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик Територіального центру комплектування. Отже, мають бути відповідні документи які підтверджують отримання особою виклику і неявку без поважних причин.

Інакше кажучи, у всіх випадках, які безпосередньо стосується питань притягнення до адміністративної відповідальності, завжди складається як протокол так і постанова, але в ситуації коли особа без поважних причин не з’являється до територіального центру комплектування за наявності документів і доказів, протокол може не складатись – одразу складається постанова, в якій чітко зазначається, яку саме статтю КУпАП порушив військовозобов’язаний: 210 чи 210-1.

Ці статті мають низку відмінностей, а саме: у 210 статті йдеться про порушення призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами правил військового обліку. У постанові ТЦК має бути зазначена саме ч. 3 ст. 210, де йдеться про правила військового обліку.

У разі порушення правил військового обліку уповноважені особи ТЦК можуть скласти протокол і постанову про порушення правил військового обліку.

Водночас, стаття 210-1 стосується питань мобілізаційного законодавства. Нею передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частина 3 цієї статті говорить про вчинення дій які передбачені в особливий період і передбачає відповідальність, в ширшому розумінні, за вчинення адміністративного правопорушення як звичайним військовозобов’язаним у розмірі від 17000 до 25500 гривень, і для уповноважених представників, юридичних осіб, які порушують мобілізаційне законодавство – від 34 000 до 59 000 гривень.

Як наголошують юристи: важливо звернути увагу на те що як до ст. 210 так до ст. 210-1, є примітка, яка передбачена і зазначена в Кодексі про адмінправопорушення. У ній йдеться про те що положення цих статей – 210 ті 210-1 не застосовується у разі коли в ТЦК є можливість отримання персональних даних призовника чи військовозобов’язаного через електронну інформаційну взаємодію з іншими реєстрами.

Наприклад, якщо військовозобов’язаний не повідомив ТЦК про те що у нього народилася дитина, це не є порушенням правил військового обліку в розумінні саме цієї примітки тому що ТЦК, коли у нього виникає питання до конкретного військовозобов’язаного шляхом взаємодії з іншими реєстрами може отримати цю інформацію відповідно до ст. 210 та 210-1.

Як стверджують адвокати, через цю примітку суди нерідко скасовують постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Підготувала: Ніна Петрович