В українському суспільстві глибоко вкорінений радянський стереотип, відповідно до якого головною метою вищої освіти є підготовка фахівця до конкретної роботи вважає заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.

"Цей стереотип походить із часів СРСР, коли освіта "забезпечувала кадри для народного господарства". І очевидно, це "забезпечення" потребувало спеціалізованих вишів (аграрних, медичних, автотранспортних, водних, залізничних, лісотехнічних і т.д.).

Зараз інший час, інші вимоги. Ціль дійсно вищої освіти – виховати суб'єктного громадянина, інтелектуала, критично мислячого професіонала", – пише посадовець.

На його думку, для того, щоб вища освіта розвивала в студентів такі риси, вони повинні мати можливість обирати дисципліни та викладачів. При цьому не йдеться про відмову від базової освітньої програми – вона все одно має навчати студентів за компетентністю, необхідною для роботи за конкретним фахом. 

"Але крім обов'язкових дисциплін, у студента мають бути максимально широкі можливості для вибору курсів, викладачів, спеціалізації в межах обраної спеціальності або міждисциплінарно. А вибір ширший, якщо заклад більший – не спеціалізований, а навпаки – широкопрофільний", – зазначає Винницький.

Раніше міністр освіти Оксен Лісовий пояснював, чому відбувається модернізація мережі закладів вищої освіти, тобто зменшення або розширення вишів.

"Кількість вступників щороку зменшується і, на жаль, ця тенденція триватиме. Основна причина – депопуляція. Також свою роль відіграє війна. 

З огляду на це дуже важливо вчасно ухвалювати ефективні рішення. Концентрувати ресурси та об’єднувати зусилля. Модернізація мережі ЗВО – один з інструментів", – каже міністр.

Підготувала: Ніна Петрович