Ілюстративне фото з відкритих джерел

Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт №10449 про посилення мобілізації. У ньому пропонують позбавити права на відстрочку аспірантів, які здобувають освіту за кошти фізичних або юридичних осіб – тобто навчаються на контракті. 

Спільнота аспірантів України негативно відреагувала на таке нововведення, зауваживши, що "це крок назад для освіти та науки України". За їхніми словами, кількість аспірантів, які навчаються за державні кошти, складає лише 5-10 % від всього набору, пише "Українська правда.Життя".

"Така дискримінаційна норма створює різницю між тими, хто оплачує навчання коштом держави та тими, хто має фінансувати свою освіту самостійно", – зазначили у Спільноті. 

Також в організації вважають, що аспіранти своїми розробками роблять великий внесок в оборону нашої держави. 

"Так, наприклад, з 2022 року значно збільшилась кількість досліджень, спрямованих на розробку та створення високоточної техніки для ЗСУ, що відзначається не лише високою ефективністю, але й зменшенням загрози для наших солдатів.

Окрім цього, багато наукових робіт стосуються розробки дронів, кіберзахисту, створення міцніших та легших матеріалів для виробництва броні, забезпечення інноваційних методів та засобів медичної допомоги для використання на полі бою, покращення систем шифрування військових зв'язків", – наголосили вони.

Також у Спільноті зауважили, що законопроєкт порушує низку українських та міжнародних законодавчих актів, які проголошують рівність.

"(...) Законопроєкт 10449 виступає відвертою порукою нерівності, тобто вирізняє аспірантів за ознакою їхнього джерела фінансування, а не заслуг, навчальних досягнень чи потенціалу", – йдеться у заяві. 

На мобілізаційні зміни відреагували також науковці й самі аспіранти. Всі вони вбачають у запропонованих нормах небезпеку для освітньої та наукової сфери. 

На думку Вікторії, наукової співробітниці з 25-річним стажем, мобілізація аспірантів може у майбутньому значно погіршити становище науки в нашій країні.

"Наукових працівників й "зараз вдень з вогнем" не знайти, а молодих людей замотивувати стає дедалі важче. Прийняття законопроєкту, в якому пропонується позбавлення відстрочки для аспірантів, ще більше погіршить ситуацію. Через кілька років щезнуть докторанти й залишиться небагато стареньких наукових корифеїв", – вважає вона.

Таку ж думку поділяє 36-річний Назар, аспірант 1 курсу спеціальності "Математика". Він є автором математичної формули та паралельно працює у сфері ІТ.

"Запропоновані зміни не просто вплинуть на й так проблемне становище науки в Україні, а й глобальний відтік спеціалістів у майбутньому", – наголошує чоловік.

Роман, який одночасно є аспірантом-контрактником "Львівської політехніки" та асистентом кафедри, ризикує втратити й навчання, і кар’єру.

"Проєкт закону 10499 може позбавити мене не лише роботи, а й взагалі можливості продовжувати наукову діяльність. Адже виходить, що я не зможу захиститись, а також продовжувати виховувати студентів та давати їм актуальні знання", – розповідає він.

Водночас законопроєкт передбачає, що не підлягатимуть призову на службу здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами й здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий (зокрема, аспіранти-бюджетники), а також докторанти й інтерни.

Підготував: Сергій Дага