Власник фонду уклав фіктивну угоду і не повернув інвестору мільйон доларів.

Останнім часом фонд Inzhur не шкодує коштів на рекламу. Ще рік назад майже ніхто не чув про Inzhur, а зараз майже з кожних можливих ресурсів ми можемо бачити ролики та рекламу де людям пропонують здійснити маленький вклад у великий бізнес, пише Lenta.UA. Власник фондів Андрій Журжій впевнено розповідає як цей бізнес працює за кордоном і що настав час українцям вкладати кошти в його фонди нерухомості. Бізнес модель проста – за зібрані кошти вкладників купується нерухомість, наприклад супермаркет, цей супермаркет передається в оренду мережі «Сільпо». «Сільпо» сплачує орендну плату, прибуток від орендної плати розподіляється серед вкладників.

Амбітною метою Андрія Журжія є придбання торговельно-розважального центру Ocean Plaza.

Але чи все так прозоро і безхмарно в цьому бізнесі? Ми витратили певний час на пошук у відкритих джерелах інформації про бізнес Андрія Журжія і виявили ряд неочікуваних фактів, які змусили нас замислитися. Виявляється фонди, які залучають кошти фізичних осіб та управляють ними, мають численні судові спори. Інвесторам має бути цікаво як Андрій Журжій управляє фондами та активами інвесторів.

Перш за все звертає не себе увагу суд між фондом «Кінсейл» та фондом «Журжій Венчурс» де «Кінсейл» вимагає від «Журжій Венчурс» сплатити понад 1 мільйон доларів. Не слід довго гадати хто є власником «Журжій Венчурс». Справу розглядає господарський суд міста Києва. Журналістам пощастило потрапити на судове засідання і з’ясувати в чому суть претензій фонду «Кінсейл» до компаній Андрія Журжія.

Фонд «Кінсейл» фінансував будівництво супермаркетів. Будівництво здійснювалось за 100% попередньою оплатою. За даними представника «Кінсейл», які підтверджені Андрієм Журжієм, станом на початок війни аванс складав близько 10 мільйонів доларів. Через війну строки будівництва не були дотримані, а умови укладених угод оренди з мережею супермаркетів «Сільпо» не були такими привабливими, як передбачалось при укладенні угод з «Журжій Венчурс». Не зважаючи не це, інвестор терпляче очікував передачі супермаркетів.

Власник «Кінсейл» вважає, що Андрій Журжій обманув його, коли отримавши 100% авансування, та фактично збудувавши супермаркет за його кошти, повідомив, що не може ввести в експлуатацію супермаркет у селі Білогородка через претензії прокуратури. Андрій Журжій пообіцяв повернути кошти, але недоплатив понад мільйон доларів США. Зазначена сума і є предметом судового спору. Пікантності додає той факт, що практично в той же час, коли Андрій Журжій розповідав про неможливість введення в експлуатацію, супермаркет було введено в експлуатацію та передано фонду Inzhur.

Стратегія захисту сторони Андрія Журжія виглядає дивною навіть для обізнаних в юридичних питаннях фахівців. Це складно зрозуміти з першого погляду, але відповідач у справі стверджує, що сторони уклали «удаваний правочин», тому він є нікчемний, а тому виконувати те, що в ньому було прописано про порядок повернення коштів у разі дефолту «Журжій Вечурс» не потрібно. Дана позиція виглядає сюрреалістичною з огляду на те, що сторона Андрія Журжія надавала фонду «Кінсейл» послуги професійного управління. Як нам здалося, компанії Андрія Журжія укладали угоди з двох сторін: і від фонду «Кінсейл» (платника коштів) і від фонду «Журжій Верчурс» (отримувача коштів). Дивно що з цими угодами щось не так, адже їх укладали професійні управителі. Таке собі професійне управління активами. Інвесторам, активами яких управляють професійні управителі слід замислитись та перевірити чи не укладають від їх мені удавані угоди. Але це можна буде зрозуміти пізніше, коли спробуєте повернути кошти.

Далі більше, як вдалося з’ясувати, супермаркет в с.Білогородка будувався та вводився в експлуатацію як житловий будинок. Уявляєте собі житловий будинок площею 3000 кв.м. з торгівельним залом, складом та парковою на сотню машино-місць? Пізніше будинок був переведений в статус комерційної нерухомості, але можемо припустити, що мало місце заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта будівництва. Можливо не даремно прокуратура так цікавиться діяльністю компаній Андрія Журжія.

Виявляється, інвестори, які отримали супермаркети від Андрія Журжія не такі щасливі, як їх змальовує сам Журжій. Зокрема інвестор, який таки отримав супермаркет в м.Бориспіль наразі має арешт прокуратури на земельній ділянці, на якій збудовано супермаркет. Правоохоронці стверджують, що компанія-забудовник «Смайл Констракшн» із орбіти Журжія незаконно поглинула комунальну землю.

Цікаві метаморфози відбувались і при будівництві компаніями Андрія Журжія супермаркету у м.Бровари.

Реєстр судових рішень відкриває багато цікавих особливостей та нестандартних методів ведення бізнесу компаніями Андрія Журжія. Детальний аналіз таких судових документів буде надано згодом. Він допоможе інвесторам правильно оцінити куди і кому вони віддають свої кошти. На підставі аналізу фактів можна буде спрогнозувати що чекатиме інвестора, який вклав свої кровні заощадження в величезний за своїми амбіціями фонд.

Наразі ми плануємо відвідати господарський суд міста Києва, де Андрій Журжій має дати свідчення та персонально пояснити як він уклав удаваний правочин та чому не повернув інвестору мільйон доларів. До речі, судове засідання є відкритим і інвестори також можуть послухати покази гуру інвестування. Для довідки: судове засідання відбудеться 22 січня 2024 року о 10:20 в Господарському суді м.Києва, суддя Андреїшина І.О., справа №910/15472/23, зал номер 9.