Бійці ЗСУ, які перебувають на відвойованому плацдармі на лівобережжі Херсонської області, намагаються триматися один від одного на певній відстані: вища ймовірність, що хоча б один виживе після обстрілу й викличе евакуацію. Про це пише Асамі Терадзіма в матеріалі, опублікованому The Kyiv Independent.

"[Керовані авіабомби КАБ] не такі страшні, бо розумієш, що вони впадуть — і ти нічого не відчуєш", — пояснив 25-річний розвідник Олександр.

На всі ці ризики українські військові йдуть у рамках того, що вони називають невеликою операцією з високими ставками, мета якої — зондувати російські позиції на лівобережжі Дніпра.

За словами офіцерів і солдатів, через майже пів року після початку операції з завдання удару по окупованій стороні Україна змогла відвоювати деякий плацдарм уздовж узбережжя, шириною від 2,5 км до 300-500 метрів у деяких районах.

Зона біля зруйнованого села Кринки — місце, де Україна домоглася найбільшого просування — приблизно 2,5 км від узбережжя. Для подальших операцій потрібна далекобійна артилерійська і ракетна підтримка, і ППО. Але, на думку військових і військових аналітиків, на півдні цих коштів не вистачає.

Навіть утримання наявного плацдарму пов'язане з величезним ризиком. Наявних боєприпасів, дронів, човнів і спеціального обладнання, такого як тепловізори, недостатньо. Багато хто з них називає це "самогубством".

"Переправитися через річку практично неможливо, — пояснив 32-річний оператор дрона Олег, який відстежує лінії російської оборони з правого берега. — Ви переправитеся на інший берег — і що далі? Що вони можуть зробити? Ви не можете йти вперед, тому що там росіяни, а ззаду — вода".

Укріпитися на лівому березі неможливо. Копати немає часу і недоцільно: досить копнути на пів метра, як з'явиться вода.

Багато бійців ЗСУ визнають, що будь-який прорив на лівому березі зараз не є можливим, особливо через відсутність важкого озброєння. Солдати й офіцери називають цю операцію спробою України переконати західних союзників у тому, що вдалося домогтися деякого прогресу.

Бійці спостерігають за політичним театром здалеку і бачать смерть поруч. Вони кажуть, що їхні життя ставлять під загрозу через "політичні рішення" — заради символічного успіху.

"Людей вбивають, щоб утриматися на руїнах", — каже 47-річний старший сержант Петро, який очолює взвод радіорозвідки чисельністю близько 20 осіб у 38-й окремій бригаді морської піхоти.

Після обстрілів він разом з іншими евакуює загиблих із поля бою. За його словами, мертвих нести складніше, ніж живих.

"З двохсотими завжди важче, — розповів ветеран про те, як переносили загиблих на ношах. — Коли свіжий двохсотий, він дуже м'який і легко падає. Полеглий солдат тобі не допомагає. Трьохсотий тримається за руки і його можна нести".

Петро досі пам'ятає тремтіння, яке відчув, побачивши в тепловізор два тіла одразу ж після російського мінометного обстрілу.

За його словами, того вечора, наприкінці жовтня, він нервово спостерігав за першим перекиданням операторів дронів через річку з бази під Херсоном.

Групу з 11 осіб обстріляли з мінометів незабаром після висадки. За його словами, зазвичай російським силам потрібно кілька хвилин, щоб передати мінометним підрозділам координати місця висадки українських катерів.

Двох новачків віком близько 20 років було вбито, ще одного поранено.

"Найболючіше було спостерігати все це на відстані й не мати можливості допомогти", — пояснив Петро.

Щойно обстріл припинився, він разом із ще трьома бійцями евакуював загиблих.

Він розповів, що морська піхота, зокрема елітна 35-та окрема бригада і новосформовані підрозділи, після перекидання цієї осені на південь із Донецької області, зазнала величезних втрат.

За його словами, розвідувальний взвод із 30 осіб із його роти зник у перший же місяць. Станом на кінець листопада, у бойових діях брали участь тільки двоє зі взводу. Більшість загинули на бойових завданнях, додав він.

"Я майже на межі, сил більше немає, — сказав військовий, який провів більшу частину останніх 10 років у найгарячіших точках. — Емоції накопичуються і в якийсь момент переповнюють. Чесно кажучи, я боюся [цього]".

За його словами, немає нічого страшнішого, ніж уявити, скільки ще людей уб'ють, якщо операція триватиме довше.

"Нас просто вбивають, у нас можуть закінчитися люди… скрізь", — пояснив він.

Нові зобов'язання щодо військової допомоги Україні в серпні-жовтні 2023 року досягли найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення. Дані Кільського інституту, який відстежує допомогу Україні, свідчать про падіння на 87% у річному обчисленні.

"Всупереч усьому Сили оборони України закріпилися на лівому березі Дніпра", — заявив голова Офісу президента Володимира Зеленського Андрій Єрмак під час візиту до США у листопаді.

За його словами, Збройні Сили України захопили плацдарм на лівому березі Дніпра, і крок за кроком демілітаризують Крим. "Ми пройшли 70% дистанції. І наш контрнаступ триває", — уточнив він.

В інтерв'ю виданню The Kyiv Independent голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що плацдарм на лівому березі був однією з двох причин, через які, на його думку, контрнаступ України не можна назвати провальним.

"Нещодавній прогрес, досягнутий на лівому березі Дніпра, дуже важливий", — сказав він.

Олексій Мельник, представник відділу зовнішньої політики та міжнародної безпеки Київського "Центру Разумкова", заявив, що не може виключати політичну мету операції, але також бачить явну військову мету.

"Я навряд чи можу собі уявити, що Україна зможе справити враження на будь-кого в українському суспільстві або на наших міжнародних партнерів, просто повідомивши, що, ось, на лівому березі є опорний пункт", — сказав він.

18 листопада речник Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Наталя Гуменюк заявила, що ЗСУ насамперед намагаються убезпечити від обстрілів жителів правобережжя Херсонської області.

"Ми, використовуючи всі наявні сили та засоби, намагаємося виконати головне завдання — відкинути максимально далеко підрозділи ворога, щоб полегшити життя насамперед правобережної Херсонської області", — заявила вона.

Колишній командувач американськими силами в Європі генерал-лейтенант Бен Ходжес заявив, що для України політично і стратегічно важливо спробувати зберегти ініціативу, навіть якщо успішний наступ через річку зараз не виглядає можливим.

За його словами, на лівобережжя можуть перекинути системи HIMARS, і це не дасть змоги російській артилерії обстрілювати цивільне населення, у чому полягає одна з цілей продовження операцій на лівобережжі.

За оцінками українських військових, потрібно відкинути ЗС РФ приблизно на 10-12 км від берега річки, щоб знизити інтенсивність обстрілів і побудувати те, що повною мірою можна було б назвати "плацдармом".

Західна військова доктрина передбачає підтримку з повітря для захисту човнів і понтонних переправ, а також швидке створення плацдарму, щоб супротивник не зміг протидіяти вразливій групі, яка щойно висадилася, пояснив Ходжес.

Україні, можливо, місяцями доведеться триматися за лівий берег, поки наявний плацдарм розшириться, особливо в поточних погодних умовах.

Він також зазначив, що поки що незрозуміло, чому московити заново не захопили плацдарм на лівому березі, з огляду на кількісну перевагу стосовно бронетехніки й живої сили.

"Або вони вирішили витрачати боєприпаси на інших фронтах, або не розглядають це як загрозу, яку потрібно знищити негайно", — пояснив Ходжес.

Про це говорив і російський президент Володимир Путін під час "Прямої лінії", заявивши, що ЗСУ на лівобережжі не становлять для ЗС РФ загрози. За його словами, він взагалі не розуміє, навіщо Україна це робить.

Український військовий аналітик Сергій Грабський пояснив, що будь-який наступ на лівому березі буде можливий за достатньої кількості військових і ресурсів.

"Загалом, у сучасній війні 80% усіх завдань відводяться артилерії", — сказав він.

Майкл Кофман, військовий аналітик і старший науковий співробітник Фонду Карнегі, вважає, що операція на Дніпрі виглядала б виправданою в поєднанні з істотними проривами в сусідній Запорізькій області, чого не сталося.

Аналітик не впевнений у тому, що зараз Україна може досягти помітного прогресу на лівому березі, з огляду на витрати, нестачу артилерійських боєприпасів і складнощі, пов'язані з перекиданням техніки через річку.

Перед публікацією матеріалу, зазначають журналісти, представники Міноборони України не відповіли на запит щодо операцій у Херсонській області.

"У зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ "Одеса" на Херсонському напрямку українські воїни утримують зайняті позиції на лівобережжі Дніпра, ведуть контрбатарейну боротьбу, завдають вогневого ураження по тилах противника", — йдеться у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ від 19 грудня.

Підготувала: Ніна Петрович