Верховна Рада опрацьовує великий законопроєкт про мобілізацію, рекрутинг і проходження військової служби. Повний документ ще не публікували, але деякі пункти поступово стають відомі. З наявних даних можна зробити висновок про посилення мобілізації в разі ухвалення закону.

Народна депутатка від "Слуги народу", заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла показувала частину пунктів законопроєкту, у якій прописано порядок мобілізації викладачів і науковців.

Замість звільнення від служби в ЗСУ відстрочка буде для:

• здобувачів послідовної вищої освіти, яким менше 30 років,
• усіх науковців із вченими званнями,
• усіх викладачів, які працюють на повну ставку.

Інші подробиці невідомі, у майбутньому можлива редакція тексту законопроєкту і виключення з нього найрезонансніших пунктів.

За словами голови Комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, мобілізація співробітників сфери освіти — не найкращий спосіб поповнити ресурси живої сили в армії.

"Відправлення на фронт вчителів, викладачів, лікарів та інших важливих для суспільства фахівців — це погана історія. Хтось має навчати і лікувати дітей", — розповів він "Фокусу".

У воєнний час Генштаб ЗСУ вирішує, кому належить відстрочка від призову. Депутати не збираються обмежувати права людей на освіту або роботу в системі освіти. Якщо військові вирішать призивати викладачів, фінальне рішення все одно ухвалить Верховна Рада шляхом голосування, додав політик.

Бабак упевнений, що відстрочку від призову справедливо давати викладачам, які працюють щонайменше на 0,75 ставки. Такий показник зайнятості означає, що ЗВО — основне місце роботи людини і за родом діяльності вона насамперед викладач. Якщо людина викладає у двох університетах на півставки, відстрочку від військової служби вона не отримає.

"Я розумію, що багато українських викладачів працюють не на повну ставку, адже для них немає нормального навантаження. Очікую їхню негативну реакцію на цей закон", — зауважує нардеп Сергій Бабак.

Адвокат у сфері військового права Євген Зурнаджи наголошує на необхідності виключення поняття бронь для викладачів з інших підзаконних актів після ухвалення закону про мобілізацію.

Викладачам доведеться обирати, в якому університеті працювати на повній ставці. Юрист зазначає, що закон вдарить по українській системі освіти. Щоб установі отримати акредитацію, потрібно мати штатну кількість академічного складу — докторів і кандидатів наук.

"Багато ЗВО ризикують втратити акредитацію через мобілізацію викладачів. Вчений професорський склад до війни налічував кілька тисяч осіб, рештою закривали низку предметів у різних ЗВО", — пояснює Зурнаджи.

Як зауважує адвокат, частина викладачів опиняться у вигідному становищі. Через нестачу кадрів оформлених на 0,25 ставки переведуть на повну зайнятість і ЗВО не втратить акредитацію.

Нагадаємо, що політичний і військовий аналітик, ветеран АТО, екскомандир роти в батальйоні «Айдар» Євген Дикий вважає, що щонайменше 50 або 100 тисяч українських правоохоронців можна вже сьогодні призвати і забрати на фронт.

За його словами, зараз правопорядок в Україні охороняють забагато людей. Водночас усі вони проходять фізичну підготовку, медичну комісію та мають хоча б базові навички володіння зброєю.

«Нам дійсно потрібно під час війни 250 тисяч поліцейських в тилу? Чи не забагато людей охороняють наш правопорядок? Я не хочу сказати, що треба їх усіх на фронт. Звичайно, правопорядок потрібний. І якби ми забрали всю поліцію на фронт, тоді завтра ми б мали проблему вийти з дому. Але, вибачте мене, 250 тисяч – це трошки таки дофіга. От я думаю, що 50 або 100 тисяч цілком можна було б забрати на фронт», – розповів Євген Дикий.

За його словами, це можна зробити одним рішенням – зменшити відомствам квоту на бронювання працівників.

«Я привів як приклад Національну поліцію, бо їх найбільше. Але ж насправді ще є ДБР, НАБУ, НАЗК, Фіскальна поліція, митниця. Це ті структури, де всі працівники за визначенням проходять фізпідготовку, медкомісію, мають хоча б базові навички володіння зброєю. Тобто вони всі вже мають базовий рівень відмінно від звичайного цивільного мобілізованого. Загалом це десь пів мільйона людей. 50-100 тисяч можна абсолютно спокійно забрати, і зробити це дуже швидко», – вважає Євген Дикий.

Раніше український військовик, полковник запасу, учасник рашистсько-української війни Роман Світан розповів, що сьогодні в Україні працює більше правоохоронців, ніж воює військових на лінії фронту. За його словами, силовиків необхідно зняти зі спеціального обліку та запустити механізм мобілізації.

Підготувала: Ніна Петрович