Есть украинские слова, значения которых может объяснить только "гугл"
В произведениях украинских классиков есть слова, о значениях которых без помощи "гугла" иногда вообще не разобраться.
Редактор Ольга Васильева нашла шестнадцать забытых слов, которых объединяет то, что все они несклоняемы: наречия, предлоги, союзы, части, возгласы, вставные слова.
Вряд ли получится их воскресить, но напомнить эти лексемы — хорошее дело, считает она, добавляя, что это может облегчить понимание некоторых мест в литературных произведениях.
- Ачéй (частица) — может.
Ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети! (Леся Українка)
- Бігмé (частица) — честное слово.
То він, бігме, він винен, най сам скаже: хто кого перший раз зачепив? (Ю. Федькович)
- Гéйби (частица) — будь-то.
Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк — гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою. (Г. Хоткевич)
- Далебí (вставное слово) — правду говоря.
Ти, Ведмедю, далебі всі ті свої дурні сльози сьогодні викупив з процентами! (У. Самчук)
- Допíру (наречие) — сейчас.
Вони обертаються на однім місці, немов дракони на череві, зарівнюючи й землю там, де допіру їхала валка з пораненими юнаками. (І. Багряний)
- Достóту (наречие) — точно.
Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. (І. Нечуй-Левицький)
- Зáким (союз) — пока.
Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася... (П. Чубинський)
- Зелó (наречие) — очень.
Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв. (І. Ле)
- Либóнь (наречие) — наверное.
Всі почали чекати того суду, який мав бути либонь [нібито] восени, як казав адвокат. (М. Коцюбинський)
Про Сагайдачного співали, Либонь [мабуть] співали і про Січ. (І. Котляревський)
- Опрíч (предлог) — кроме.
А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького. (Т. Шевченко)
- Прéцíнь (союз / наречие в знач. вставн. слово) — ведь, все-таки, впрочем.
Ти ж знаєш прецінь [адже], що вони тепер недобрі. (О. Кобилянська)
На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь [все-таки] він з чогось жити мусить. (В. Стефаник)
Я сидів на возі… і весь дрижав з ляку перед власними мріями, а прецінь [а втім] не міг від них відірватися. (І. Франко)
- Присійбó (возглас) — на самом деле.
Охоче дав би вам щось на чай, так, присійбо, не маю. (В. Шевчук)
- Прóбі (возглас) — "Спасите!".
"О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!" (П. Куліш)
- Си́річ (союз) — то есть.
— Ти собі як хочеш, а я піду шукати прекрасну незнайомку, сиріч мельниківну. (М. Стельмах)
- Сливé (наречие) — почти.
Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту. (Леся Українка)
- Чень (частица) — может, может быть.
То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (І. Франко)
Подготовила: Нина Петрович