Від хірургині до фотомоделі, непересічний шлях, ритуали добробуту та поради для сучасних жінок в інтерв'ю розповіла Ірина Білоцерковець.

Ірино, розкажіть про вашу кар’єру, від хірургині до фотомоделі та телеведучої. Які обставини спонукали вас до таких змін?

Мрія дитинства — стати лікарем, а моделінг завжди був хоі та захопленням, яким я займалась ще з 14 років, у Севастополі. Перш за все я хотіла здобути освіту у медичному університеті та працювати як хірургиня. Однак, після того, як, я стала лікарем і народила другу дитину, я дуже швидко відновила свою форму і знайшла час для повернення до моделінгу, а потім і для роботи на телебаченні.

У вас є троє чудових дітей. Як вам вдається знаходити баланс між материнством, спортом та професійною діяльністю?

Для мене, головне – це добре організувати свій час. Я завжди планую свій день так, щоб знайти час і для дітей, і для роботи, і для фізичних вправ.

Після травми, стало трохи складніше: я не завжди встигаю виконати заплановане, але намагаюся пристосуватися до нових обставин. І навіть, якщо деякі речі вимагають більше часу, я не розчаровуюся. Важливо навчитися бути гнучким і вміти адаптуватися до різних обставин.

Що надихає рухатися вперед, попри всі труднощі та виклики?

Мої діти – моя найбільша мотивація. Коли я бачу їх щасливі обличчя, розумію, що роблю все правильно і не можу зупинятися на досягнутому.

Чи існують якісь жіночі архетипи, або відомі особистості, які слугують для вас джерелом натхнення ?

Я завжди порівнювала себе тільки з собою:

З тим, якою я була у минулому.
З тим, якою я є зараз.
З візією себе в майбутньому.

Однак, є жінка, яка глибоко торкнулась мене. Після травми зі мною зв’язалася дівчина, чиє обличчя колись облили кислотою. Вона розповіла про свою боротьбу, про операції, про відчуття відчаю, дала поради, та чому не можна здаватись. І з часом вона усвідомила, що потрібно продовжувати боротьбу. Ця жінка пройшла цей шлях протягом 6 років, і її воля до життя, воля до боротьби стали для мене величезним натхненням. Вона – моя головна мотивація.

Як психологічно побороти труднощі ?

Психологічна адаптація — це довгий процес, який часто схожий на подорож через час. Важливим аспектом для мене стало обговорення моїх почуттів та страхів  з рідними та друзями. Чим більше я ділилась своїми переживаннями, тим легше мені ставало. Люди кажуть, що час лікує рани, і це дійсно так. Але закривати в собі біль та негаразди — це контрпродуктивно. Я закликаю всіх не боятися відкривати свої переживання, і у разі потреби, звертатися до професіоналів.

У мене є чудова родина та друзі, які завжди були поруч, підтримували мене та вислуховували. Я невимовно вдячна, що маю таких людей у своєму житті. Вони стали моєю опорою в найтяжчий час, всупереч власним труднощам, які виникли через ситуацію в країні.

Чи є у вас плани щодо розвитку вашої кар’єри, або нові професійні перспективи?

Так, я планую повернутися до своєї основної спеціальності та активно вивчаю медичну психологію. Після завершення реконструктивних операцій я маю намір повернутися до роботи. Хоча я вже мала спробу повернення, виконуючи обов’язки асистента кафедри хірургії, навчаючи студентів. Не можна працювати два місяці, а потім відпочивати два. Стабільна робота для мене зараз є викликом.

У поточний час, моя основна зосередженість — це освіта. Я також приділяю увагу вивченню мов, особливо українській мові. Для мене завжди було важливо не обмежуватися тільки домашніми обов’язками, тому я постійно шукаю нові можливості для особистісного та професійного розвитку.

Як вам вдається зберігати рівновагу між роботою та особистим життям? Чи є певні ритуали, які допомагають вам утримувати внутрішню гармонію?

Ключем до внутрішньої гармонії є йога та китайська практика цигун.

Ці заняття допомагають мені контролювати дихання, концентрувати тіло та думки, а також відкидати негатив. Якщо я відчуваю наближення негативних думок, ці вправи допомагають мені перезавантажитися та переглянути ситуацію. Дисципліна, відіграє важливу роль у моєму житті. Я завжди активна, постійно щось роблю, навіть у процесі нашої бесіди я весь час рухаюсь, бо не можу довго сидіти на одному місці. Життя в русі — ось моє кредо. Всім пораджу спробувати різні практики, щоб знайти те, що підходить саме для вас, а також намагатися постійно вчитися та розвиватися.

Що б ви порадили молодим жінкам?

Передусім, я б радила, дбати про своє здоров’я. Важливо не чекати, доки виникнуть проблеми, а регулярно проходити медичні обстеження і профілактичні візити до лікаря, ідеально — раз на пів року. Рекомендую робити УЗД, мамографію, а також здавати загальний аналіз крові. Виявлення потенційних проблем на ранніх етапах завдяки правильній діагностиці допоможе уникнути їх подальшого розвитку.

Яку істину, хотіли б донести до інших, опираючись на власний досвід?

Дбайте про себе, активно займайтеся спортом, плекайте в собі самолюбов. Важливо цінувати та піклуватися про своє фізичне та психічне здоров’я.

Не забувайте про свою внутрішню та зовнішню красу. Пам’ятайте, що ви унікальні, і якщо ви не будете дбати про себе, то хто ж буде? Бажаю кожній з вас здоров’я, щастя і мирного неба над головою!