Знайомі Павла Шеремета згадують у річницю вбивства його як нібито світлу та чуйну людину.

"Мені дуже шкода, що так сталося (про повторний розгляд справи – ред.). Сподівалась, що за 7 років будемо знати відповідь. Не знаємо, чи винні ті люди, яким висунули звинувачення. Хотілося би почути остаточні та чіткі відповіді", — каже колега Павла – Катерина Тищенко, пише Суспільне.

“Остаточне слово має сказати суд присяжних, який дуже довго розглядає справи. Змінюється їхній склад, тому розгляд почався знову. Якщо завтра щось знову зміниться з судом присяжних, то цей процес піде по колу”, — каже ще одна колега.

В останньому дописі у своєму блозі від 17 липня 2016 року на сайті “Білоруський партизан” Павло Шеремет відзначив, що в Києві постійно перебуває в україномовному середовищі та закликав білорусів вчити та розмовляти білоруською мовою. 

20 липня 2016 року Павло Шеремет загинув у центрі Києва. Вибуховий пристрій під його автівкою спрацював, коли він їхав на роботу. У той час чоловік працював на проросійське радіо “Вісті” та саме їхав на роботу. Після вивчення камер відеоспостереження, слідство виявило, що вибухівку під машину начебто заклало двоє людей – жінка та чоловік. Перед інцидентом ще одна жінка нібито проводила розвідку місця та фотографувала камери відеоспостереження.

У грудні 2019 поліція затримала трьох підозрюваних у вбивстві журналіста. Серед затриманих – волонтерка Юлія Кузьменко, музикант Андрій Антоненко та військова медсестра Яна Дугар. Їм повідомили про підозру і обрали запобіжний захід — утримання під вартою. Андрій Антоненко перебував в СІЗО найдовше, жінкам згодом змінили на легший запобіжні захід. Судилища були скандалізованими, у прокурорів не було достатніх доказів провини звинувачених.

У квітні 2021 року суд відпустив із СІЗО під домашній арешт музиканта Андрія Антоненка. Також його зобов’язали носити браслет.

У Шевченківському районному суді Києва розглянуть спочатку справу про вбивство журналіста через новий склад присяжних, яких суд затверджував 2 червня.

Павло Шеремет – уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні на Білорусі та Росії, у 1990-2000-х роках – завідувач білоруського бюро, а також керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ГРТ, потім – "Першого каналу".

Останні п'ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні "Українська правда", був ведучим на одіозному радіо "Вісті". Також Шеремет був одним із засновників видання "Білоруський партизан".

Раніше телеведучий, колишній керівник Громадського ТБ Роман Скрипін заявив, що вбитий Павло Шеремет працював на спецслужби РФ. "Павло Шеремет перед тим, як опинитися в Україні, працював у структурах російських медіа. У російських медіа не можна працювати, отримати дозвіл, це всім вже має бути зрозуміло, після того, як почалася війна, що у російських медіа працювати і не бути агентом, співробітником спецслужб просто неможливо", - сказав Скрипін.

Скрипін нагадав, що, по-перше, у РФ Шеремет працював на "Громадському телебаченні", ОТР, "і він продовжив цю діяльність після Майдану". По-друге, 2013 року Шеремет в інтерв'ю "натхненно розповідав про перспективи митного союзу та ЄврАзЕС".

Також Скрипін жорстко висловився щодо керівника "Української правди" Олени Притули, цивільним чоловіком якої був Павло Шеремет. "Олена Притула взагалі дуже погано говорить українською. Я впевнений, що для неї Україна як країна і перспективний проєкт життя не стикаються. Тому вони зійшлися... Він їхав її машиною. Жили вони в одній квартирі. Далі ви можете додумати собі все, що завгодно", - сказав Скрипін.

"Якщо Павло працював на російські спецслужби, ФСБ, зокрема, і був із ними пов'язаний, то це – агент ФСБ в Україні. Чинний", – сказав журналіст.

Олена Притула (у дівоцтві – Чистова) у 1990-х роках була дружиною журналіста Володимира Притули. З 1997 року у Олени Притули був роман із Георгієм Гонгадзе. Вона була останньою, хто бачив його живим перед викраденням і вбивством у вересні 2000 року. Перебувала у стосунках із Павлом Шереметом, з яким познайомилася у 2008 році. 2011 року Шеремет переїхав до Києва, а 2014 року став виконавчим директором "Української правди".

Після продажу "Української правди" Олена Притула заявляла, що планує передати по $100 тис. від "Української правди" дочкам Георгія Гонгадзе (раніше Притула не ділилася доходами УП зі спадкоємцями Гонгадзе. - Ред.), а також виділити $250 тис. на стипендії імені Павла Шеремета для студентів та молодих журналістів. Ще $250 тис. доларів підуть на діяльність довкола премії Георгія Гонгадзе.