Щороку кількасот українців отримують кохлеарні імпланти за рахунок коштів платників податків. Що це таке? Для людей із повною глухотою, це справжнє спасіння. Кохлеарний імплант вживляється під шкіру, а зовнішній модуль, так званий «мовний процесор» - обробляє звук і передає його через імплант напряму в мозок по слуховому нерву. Але це дорого. Імплант та реабілітація разом коштують, як новий автомобіль. Тому здебільшого у всьому світі установку кохлеарних імплантів спонсорують держави, а для пацієнтів і операції, і обладнання – безкоштовні. В Україні теж є така державна програма. Спершу вона була доступною лише для дітей, але з 2020 слухові протези можуть отримати і дорослі. На папері все виглядало чудово, а ось в реальному житті почалося традиційне українське «мутилово».

Як повідомляється у матеріалі, за пару років переважну монополію на цьому ринку отримала компанія «Кінд інтерслух Київ». Щороку держава виділяє на цю програму близько 300-400 мільйонів гривень. Третину цих грошей отримує «Кінд інтерслух Київ», але компанія лише продає обладнання, протезуванням займаються спеціалізовані медичні установи. В 2022 році «Кінд» отримав тільки на поставках кохлеарних імплантів близько 100 мільйонів гривень. І офіційно показав 34 мільйони гривень чистого прибутку за весь 2022 рік. Роком раніше, «Кінд» мав 9 мільйонів прибутку. В 2023 вони продали імплантів уже на 76 мільйонів, а це тільки середина року. Тобто, скільки вийде до грудня – 150 млн доходів від імплантів і 60 млн чистого прибутку? Звідки беруться такі шалені кошти на благодійній, здавалося б, програмі?

Ось тендер кінця 2021 року – державний Інститут отоларингології імені Коломійченка закуповує 50 комплектів обладнання для кохлеарної імплантації по 570 тисяч гривень без ПДВ, загалом на 28 мільйонів. В 2022 році той самий інститут закуповував у «Кінда» аналогічні системи уже по 668 тисяч гривень без ПДВ. А за останнім договором у липні 2023 ті самі системи коштують уже 773 тисячі. І на перший погляд, все логічно: Україна платить зараз страшну ціну за те, щоб просто вижити, і інфляція – далеко не найгірший з наслідків повномасштабної війни. Та раптово торговців кохлеарними імплантами виводить на чисту воду державне підприємство «Медичні закупівлі України», імовірно мимоволі. Восени 2022 року Медзакупівлі оголосили і успішно провели тендер за спрощеною процедурою для закупівлі кохлеарних імплантів. Купують одразу 72 системи, більше ніж коли-небудь купляли українські державні установи за один захід. Перемагає на цьому тендері «Кінд інтерслух Київ», і постачає комплекти тієї самої австрійської компанії MED-EL, які вже кілька років продає Інституту імені Коломійченка. Але уже вдвічі дешевше – 350 тисяч гривень без ПДВ! Тобто можна було не за 773 купити?

Чим же такий особливий «Кінд інтерслух Київ»? Перший власник – німецька компанія KIND GmbH & Co. KG Александера Кінда, його прізвище і дало ім’я бізнесу. Другий власник – громадянин Грузії Іване Кеванішвілі. Саме Кеванішвілі  за даними української інформаційно-аналітичної системи “YouControl” має прямий вирішальний вплив у компанії «Кінд інтерсух Київ».

Іване – син відомого грузинського отоларинголога, професора Зураба Кеванішвілі. «Мажор» по-нашому, Іване Зурабович і сам – директор клініки в Грузії, торгівля імплантами – лише частина його бізнесу. В Грузії у них із батьком є ще один «Кінд»,  якійзаймається тим саме, що й український – продає кохлеарні імпланти. А клініка Кеванішвілі їх встановлює.

Серед українців Кеванішвілі має дуже специфічних партнерів. Співвласником однієї із його грузинських компаній, Jemedi LTD   є громадянин України Микола Кузьма. «Кум Іва» - так називав Кеванішвілі сам Кузьма, жива легенда українського ринку державних закупівель. Екс-помічник нардепів Раїси Богатирьової та Сергія Пашинського, чиє ім’я фігурувало в десятках корупційних скандалів за останні 20 років, він і досі вважається причетним до цілої групи компаній, які заробляють мільярди на ринку державних медичних закупівель в Україні. Іване Кеванішвілі про кума не забуває. Його основний бізнес – кохлеарні імпланти, але час від часу «Кінд інтерслух Київ» виходить на зовсім нехарактерні для нього тендери, наприклад на закупівлю томографів чи лінійних прискорювачів. Там «Кінд» майже ніколи не виграє, але із замоволенням підтанцьовує на торгах компаніям кума Кузьми.

Ось так наша спроба розібратися в причинах появи монополії на ринку кохлеарних імплантів, розкрила ціле хитросплетіння із грузинських, німецьких, словацьких, українських і навіть російських бізнесів із сумнівними зв’язками.