Велика війна з РФ збільшила кількість прихильників "військового режиму" в Україні, але переважна більшість громадян вважають таку систему управління державою поганою.

Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 23 по 31 травня 2023 року в рамках проєкту програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні, які наводить "Інтерфакс-Україна"

Зазначається, що ситуація широкомасштабної війни призвела до зростання в Україні частки респондентів, які вважають "скоріше гарною" або "дуже гарною" систему, коли правлять військові або військовий режим (до 28%), тоді як у 2017 р. таких було 12%. Однак, переважна більшість (71%) українців і зараз вважають таку систему поганою.

Водночас слід зазначити, що 26% опитаних в Україні вважають хорошими одночасно і систему, коли правлять військові чи військовий режим, і демократичну систему (91% тих, хто вважає хорошою систему, коли правлять військові чи військовий режим, також вважають хорошою демократичну систему).

Тобто "військовий режим" переважно сприймається як засіб захисту демократії в умовах військового протистояння з агресором.

Як зазначають соціологи, протягом останніх шести років зростала оцінка громадянами рівня демократичності в управлінні країною. Середній бал, що характеризує, наскільки демократично управляється наша країна (за 10-бальною шкалою, де 1 означає "зовсім не демократично", 10 - "абсолютно демократично"), зріс із 3,8 у 2017 р., до 5,1 у 2020 р. і до 6,2 у 2023 р.

Порівняно з 2020 р. в Україні знизилася з 34% до 28% частка громадян, які вважають, що політична система не дає їм змоги впливати на дії уряду. Разом з тим, також зменшилася з 17% до 12% сумарна частка тих, хто вважає, що політична система дає змогу таким людям як вони, впливати на дії уряду "безумовно", або "достатньою мірою".

Загалом же оцінка громадянами того, наскільки вони здатні впливати на перебіг власного життя, за останні кілька років практично не змінилася і перебувала в межах 5,8-6,2 балів за десятибальною шкалою.

Соціологами було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки та квотного методу добору респондентів на завершальному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибірки відповідає демографічній структурі дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).