У пошуках відповіді на це питання журналісти провели власне розслідування.

Останнім часом у соцмережах і пресі регулярно з’являються матеріали щодо ситуації навколо Національної академії правових наук України (НАПрН). При цьому далеко не всім пересічним читачам відомо, що саме вона є головною юридичною установою України. Чому ж НАПрН стала одним із епіцентрів уваги суспільства під час війни? З публікацій з’ясувалося, що членом Академії й досі є державний зрадник Віктор Медведчук (!). Соромно навіть запитувати, чому так сталося...

Як пише Lenta.ua, у пошуках відповіді на це питання журналісти провели власне розслідування. За його резуьтатами було виявлено досить дивні речі. 24 лютого рашисти почали неспровоковану агресію проти незалежної України. Проте головна юридична установа країни так і не дала цьому належної правової оцінки. Тільки 22 вересня Президія академії подала голос, і тільки 27 вересня виступила з заявою стосовно псевдореферендуму на тимчасово окупованих територіях. І це лише один із злочинів рашистів, що потребує рішучої відсічі з боку наших кращих юридичних сил. Днями рашисти здійснили черговий страшний злочин – підірвали Каховську ГЕС. Всі виступили із різким засудженням цієї варварської акції… крім Академії правових наук. Втім, як мовчала вона і раніше, традиційно закриваючі очі на больові точки політичного життя, вочевидь, взявши на озброєння відомий принцип “моя хата з краю”...

Днями колеги-журналісти на сторінках “Юридичного вісника України” нагадали, що Національна академія наук України ухвалила публічне рішення про роботу в воєнний час ще в березні 2022 року Олександр КОПИЛЕНКО: «НАПрНУ сьогодні повинна бути в епіцентрі всіх значимих подій України»… – Юридичний вісник України (yvu.com.ua).

Ми пішли далі і з’ясували, що Національна академія педагогічних наук таке ж рішення прийняла практично одночасно, на початку березня 2022 року. А на початку травня 2022 року у звільненій Бучі провела засідання Президії Академія медичних наук. Як вважають фахівці-юристи, з якими вдалося поспілкуватися, НАПрН у ці тяжкі дні цілком могла і повинна була б взяти на себе фахову юридичну оцінку рашистських злочинів, правове забезпечення матеріальної компенсації за збитки і чимало інших питань, які тією чи іншою мірою входять до сфери її компетенції. Але головна юридична установа держави з поки невідомих причин, на жаль, стійко залишаеться осторонь нагальних проблем...

Не хотілося би нагадувати відоме народне прислів”я, в якому йдеться про рибу, і з якої частини вона починає псуватися... Проте питання про послідовну пасивну позицію на кшалт страусу, в якого голова в піску, вочевидь, в першу чергу слід адресувати нинішньому в.о. керівника Академії пану В. Журавлю. Тим більше, що саме зараз, як нам стало відомо, використовуючи своє службове становище, він гіперактивно пробивається на посаду повноправного Президента Академії, вибори якого невдовзі. Та може спочатку треба запитати самого себе, чи морально це робити?

На щастя, судячи з різних публікацій на цю тему, в НАПрН є здорові сили, які незгодні з такою, назвемо речі своїми іменами, капітулянською політикою керівнцитва Академії. Деякі ЗМІ навіть назвали це “бунтом академіків”.

Саме вони таки змусили скликати на 9 червня Загальні збори Академії для виключення зрадників. Написано в множині, адже серед академіків до сих пір є ще й така ганебна постать, як Дмитро Табачник(!), який, до речі, нещодавно засвітився як радник гауляйтера тимчасово окупованих рашистами територій Запорізької та Херсонської областей. Ціну цих порад вчергове показав вибух на Каховській ГЕС. Як стало відомо, керівництво академії стверджує, що Табачника вже виключили з Академії. Але є серйозні докази, в тому числі документальні, що це далеко не так, і з цього приводу вже почалося докладне вивчення.

Є надія, що громадськість буде уважно стежити за перебігом подій.

Алеся Цвирка