Ілюстративне фото

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає, що Україна в умовах воєнного стану зробила багато кроків, які сприяють розвитку державної мови. У 2022 році до омбудсмена надійшло на 25% менше скарг про порушення мовного закону у сфері освіти.

Про це йдеться у третьому річному звіті Уповноваженого із захисту державної мови, в якому він проаналізував дотримання мовного закону в освіті, культурі, науці та інших галузях

"Українська освіта у 2022 році мала як великі здобутки, пов’язані з потужним імпульсом "самоукраїнізації" суспільства, так і значні проблеми та втрати, спричинені війною", – кажуть у секретаріаті Уповноваженого.

До омбудсмена надійшло 117 звернень громадян щодо порушень функціонування державної мови у сфері освіти – це на 25% менше, ніж у 2021 році. 

Минулого року проводилося 17 перевірок застосування державної мови. Проблеми виникали не лише з російською мовою викладання, а й з угорською.

Зокрема, Уповноважений перевіряв використання української мови у 6-ти закладах загальної середньої освіти, а також у відділі з питань освіти Берегівської районної державної адміністрації. 

Порушення статті 21 Закону (застосування недержавної мови в освітньому процесі) виявили у таких закладах:

• Спеціалізована загальноосвітня школа № 1 імені О.В.Суворова I-III ступенів з поглибленим вивченням англійської мови міста Ізмаїл Ізмаїльського району Одеської області; 
• Гімназія № 267 м. Києва; 
• Комунальний заклад "Ліцей інформаційних технологій" Кам’янської міської ради; 
• Комунальний заклад освіти "Середня школа № 132" міста Дніпро.

Також загальноосвітня школа №3 міста Білгорода-Дністровського Одеської області порушила статтю 13 (щодо мови діловодства).

У Берегівському районі Закарпатської області 37 шкіл не утворили жодного класу з навчанням державною мовою. 

А у Виноградівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3 імені Жігмонда Перені Виноградівської міської ради Закарпатської області викладання усіх предметів здійснюється за так званим "білінгвістичним принципом".

Всупереч закону, предмети викладаються одночасно двома мовами: 70% – угорською, 30% – українською. 

"Викладання усіх навчальних предметів угорською мовою поряд з державною не узгоджується з вимогами законодавства та потребує врегулювання", – наголошує омбудсмен.

Водночас особливістю 2022 року можна вважати кардинальне скорочення кількості закладів, класів та учнів, що вивчають російську мову. 

"Оскільки тенденція відторгнення з ужитку мови держави-терориста набула загальноукраїнського масштабу, 16 квітня Уповноважений запропонував, починаючи з нового навчального року, вилучити з вивчення у школах предмет "російська мова" і замінити його іншими предметами. 

Ця ініціатива була схвально сприйнята всіма учасниками освітнього процесу", – йдеться у звіті.

Кількість учнів, що вивчають російську мову в загальноосвітніх закладах, зменшилася на понад 99%. 

У вересні 2021 року таких дітей було 454,8 тисяч, а станом на 1 вересня 2022 року – близько 4 тисяч (0,8% від попереднього навчального року). 

"Цей процес відбувався у цілком природній спосіб і не був пов’язаний зі зміною нормативно-правової бази чи з адміністративним тиском. Головним каталізатором стрімкої дерусифікації загальної середньої освіти стали воєнні злочини та геноцидна політика російської федерації, спрямована проти українського народу", – каже омбудсмен.

У 2022 році Уповноважений отримав 44 звернення щодо порушення мовного закону у вишах (це близько 40% від усіх звернень, які стосувалися сфери освіти). 

Найбільша кількість звернень стосовно діяльності ЗВО та ЗФПВО надійшла з Харкова (16), Києва (10), Одеси (5). 

У деяких вишах викладачі проводили пари або використовували матеріали недержавною мовою.

Зокрема, йдеться про такі заклади: 

• Національний університет "Одеська морська академія";
• Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика;
• Київський фаховий коледж зв’язку; 
• Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая. 

Штраф у розмірі 3 400 грн виписали викладачу Національного авіаційного університету у Києві, а попередження – викладачу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна та директору Дитячо-юнацької спортивної школи №5 у столиці. 

"Загалом потрібно відзначити, що після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України помітно зросла активність і принциповість здобувачів вищої та фахової передвищої освіти у відстоюванні права на навчання державною мовою. 

Крім того, оприлюднення у соціальних мережах та онлайн-медіа відеодоказів порушень законодавства про державну мову в закладах освіти, зазвичай, викликає широкий суспільний резонанс", – пише омбудсмен.

У секретаріаті Уповноваженого відзначили приклад Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, де призначили свого мовного омбудсмена. 

"В системі освіти протягом 2022 року спостерігалися позитивні тенденції розширення сфери функціонування державної мови.

Разом з тим, існує необхідність посилення інституційного контролю за забезпеченням виконання вимог законодавства щодо застосування державної мови", – додають у звіті.

Підготувала: Ніна Петрович