Звернення Предстоятеля Православної Церкви України
Дорогі брати і сестри, велика родина Православної Церкви України та вся українська громадо!
Сьогодні Великий четвер, який в народі називають чистим. Історичне значення нинішніх подій для звільнення українського православ’я від ярма «русского міра» спонукає мене саме сьогодні звернутися до всіх вас.
Завдяки підтримці переважної більшості українського суспільства та рішучим крокам нашої держави таке звільнення успішно триває. Саме тому супротивники, як видно, використовують фальшиві аргументи та інші брудні засоби, щоби перешкодити цьому.
Одним з таких засобів є наполегливе намагання представити Православну Церкву України заручницею чи учасницею партійної боротьби. Рішуче і твердо заявляю перед усією громадою – ми не дозволяли дотепер і надалі не дозволятимемо робити цього.
За сприяння розбудові Помісної Церкви ми вдячні всім політичним силам, незалежно від того, чи вони представляють у певний проміжок історії владу або опозицію. Але жодна політична сила, партія чи окремий лідер не можуть і не будуть мати в Православній Церкві України якоїсь виняткової чи тим більше контролюючої ролі.
Роками структура Московського Патріархату в Україні розбудовувалася саме за такою хибною моделлю тіньового контролю. Деркач, Новінський, Медведчук та інші подібні діячі вважали себе ніби учасниками «акціонерного товариства», що вирішують за спиною «найнятих менеджерів» у рясах всі ключові питання. Така модель значною мірою спричинилася до нинішньої публічної катастрофи Московського Патріархату в Україні.
За принципом перекладання відповідальності з хворої голови на здорову наші супротивники наполегливо намагаються дискредитувати Православну Церкву України, нав’язуючи їй імідж «церкви Петра Порошенка». У такий саме спосіб свого часу намагалися Київський Патріархат подавати як «церкву Кравчука» – нібито виключно партійний політичний проект, який працює лише на імідж однієї особи.
Ми неодноразово спростовували такі брехливі плітки не лише через заяви, але самими реаліями нашого життя. Ані Петро Порошенко, ані будь-який інший політик, незалежно від того, представляє він владу чи опозицію, не відіграє у житті Православної Церкви України якоїсь виняткової ролі, яка давала би будь-кому підстави з цими іменами в такому контексті ув’язувати нашу Помісну Церкву.
Мені відомо, що користуючись звичайними в демократичному суспільстві процесами політичної конкуренції наші супротивники вживають шалених зусиль, щоби підірвати довіру і співпрацю, зокрема між нами і державою, спрямовані на протидію агресії «русского міра». Різними каналами поширюють цілком брехливу інформацію про те, що керівництво Православної Церкви України і особисто Предстоятель нібито кимось контролюються і спрямовуються в діях. Такі твердження – відверта брехня і брудний наклеп.
Жоден, підкреслюю – жоден з українських політиків не мали і не мають контролю щодо позиції та рішень Церкви.
Тим більше цього не мають і не можуть мати якість регіональні клани, які від початку вперто намагалися його добитися, але зазнали фіаско.
Дорогі українці! Ми вдячні всім, хто у цей важливий історичний момент підтримує зусилля Православної Церкви України з деокупації нашого духовного простору. Як відкрита Церква ми відкрито говоримо про виклики і проблеми та сподіваємося, що спільними зусиллями зможемо їх подолати.
І нехай Бог благословить нас у цій добрій справі!