19:26 / 25.03.2023 Общество

Система освіти: ректор, як і президент може стати диктатором, який веде свій виш до краху

Закони України з 2014-го року забороняють обирати або призначати одну і ту саму людину керівником університету більш ніж на два строки, кожен з яких становить 5 років, проте деякі ректори продовжують висуватися на де-факто 3, 4 і навіть 5 термін поспіль, де-юре не порушуючи Закон. Адже останній – не без винятків.

У той же час у парламенті ще з минулого року лежить законопроєкт, який потенційно міг би закрити "діру" в ЗУ "Про вищу освіту" і позбавити "старі" кадри можливості переобиратися в ректори на н-ний термін, йдеться у матеріалі УП.Життя.

Вчений, професор і доктор філософських наук Віктор Андрущенко, відомий ліберальним ставленням до плагіату у науковій праці, у лютому 2023-го вкотре очолив київський Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Це стало можливим завдяки лазівці в законі про вищу освіту. Саме за його каденції виш не безпідставно набув репутації "розсадника плагіаторів". А вдається Андрущенку очолювати виш уже 20 років, оскільки в 2022 році уряд за пропозицією МОН ухвалив рішення про приєднання Державного інституту сімейної та молодіжної політики до НПУ ім. Драгоманова. В результаті утворили нову юрособу – "Український державний університеті імені Михайла Драгоманова" із в.о. ректора Андрущенком. З тим самим майном та професорсько-викладацьким складом. Це і дозволило ректору цілком легітимно висунутися, по факту, на п'ятий термін. Адже "одна і та сама особа не може бути керівником відповідного закладу вищої освіти більше ніж два строки", але нова юридична особа – формально "новий" університет і ничого, що то на папері.

"Фіктивна реорганізація університетів з метою утворення нової юрособи могла відбутись тільки за умов активної участі МОН. Усі ректори, які за допомогою фіктивної реорганізації та формального утворення нової юридичної особи, пішли на новий термін, просто поглибили кризу цих університетів", – наголосив перший проректор Київської школи економіки та ексзаступник міністра освіти у 2019-2020 роках Єгор Стадний.

Тривале перебування одного і того самого ректора на посаді не пішло на користь університету, наголошує аналітикиня Ірина Когут. Лише за останні 5 з 20 років правління Андрущенка університет Драгоманова опустився з 21-ї на 82-гу сходинку навіть у локальному рейтингу від Центру міжнародних проектів "Євроосвіта"

Схема, за допомогою якої керівники окремих вишів фактично анулюють свій термін перебування на посаді, полягає у реорганізації університетів шляхом перетворення, злиття, поділу, виділу або приєднання однієї юридичної особи до іншої.

Ректор НПУ ім. Драгоманова – не єдиний, хто перебуває на посаді вже понад 20, а то і всі 25 років.Так НТУУ Київський політехнічний інститут, якому у 2016-му присвоїли ім'я Сікорського, ще з 1992 року очолює Михайло Згуровський. У 2018-му громадська ініціатива STUDWATCH UKRAINE викрила корупційні схеми ректора у власній альма-матер, оприлюднивши докази того, як фірми, близькі до Згуровського, отримали монополію на будівництво та ремонти в КПІ, коли ніхто ще навіть не мріяв про систему ProZorro. Згуровський також серед числа тих, чиєю підтримкою свого часу заручився Сергій Шкарлет, щоб очолити МОН.

Київський національний торговельно-економічний університет ще з 1991 року очолює професор і доктор наук Анатолій Мазаракі. Реорганізація не оминула і цей виш – у жовтні 2021-го за поданням МОН уряд вивів зі складу університету Одеський торговельно-економічний фаховий коледж. Унаслідок КНТЕУ став "Державним торговельно-економічним університетом" з новою юрособою, яку знову очолив Мазарак. 

Серед тих, хто фактично понад 25 років очолює найповажніші ЗВО країни, також ректор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Борис Зіменковський (з 1998 року) та ректор Національного університету "Острозька академія" Ігор Пасічник (з 1996 року).

Законопроєкт №8050, одним з ініціаторів якого депутат Роман Грищук, закриває "діру" у законі про вищу освіту, забороняючи одній і тій самій особі будь-де обиратися на третій термін. Проте остаточне рішення залишається за Погоджувальною радою. Саме вона визначає, які законопроєкти потрапляють до зали пленарного засідання на голосування.

Ярослав Юрчишин пояснює цю чотиримісячну затримку "шаленим спротивом ректорів", який, зокрема, і полягає у реорганізаціях вишів, аби відкрити собі можливість переобратися знову.

"Найбільший спротив – це самі ректори, які діють через своїх випускників закладів освіти", – додає парламентарій.

Випускниками, за його словами, зокрема, є й деякі депутати ВР, "тому блокування законопроєкту йде на достатньо високому рівні". Не остання роль у цьому процесі була відведена і Міністерству освіти і науки за головування Шкарлета.

Зараз у Раді сподіваються, що політика нового міністра освіти і науки Оксена Лісового пришвидшить ухвалення законопроєкту.

Цільові показники (або KPI) також можуть бути ефективним інструментом управління державними вишами. В ЗУ "Про вищу освіту" зафіксовано, що контракт, який МОН підписує з ректором, має містити перелік цих KPI зі строками їх досягнення. У січні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який зобов'язує ЗВО ці показники оприлюднювати.

Тривале перебування ректорів на посадах та втручання у вибори МОН, як це було, наприклад, у випадку з Києво-Могилянською академією, підриває автономію вишів та спроможність академічної спільноти, яка втрачає здатність до саморегулювання, впроваджувати прогресивні зміни.

Щоб зрозуміти поняття "автономія ЗВО", варто звернутися до нормативно-правових актів. У законі "Про вищу освіту" зазначено, що "автономія вищого навчального закладу – це самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, передбачених цим Законом".

Автономія ЗВО є одним із ключових принципів Болонського процесу.

Коментуючи вибори в педуніверситеті Драгоманова, аналітикиня Ірина Когут зауважила: якщо не працює демократичний механізм виборів, прописаний у законі "Про вищу освіту", то латання "дірок" не врятує. Її позиція зумовлена тим, що врешті-решт саме академічна спільнота дозволила не лише вп'яте висунути Андрущенку свою кандидатуру, але і проголосувала за нього на виборах.

Як зауважив перший проректор КШЕ Єгор Стадний, складно уявити здорову управлінську модель з амбітними управлінцями, цікавими проєктами, якщо все зводиться до того, аби забезпечити перебування конкретного ректора на посаді понад 20-30 років.

Підготувала: Ніна Петрович

ТЭГИ:

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ