Голова УАВЗ (Українська асоціація власників зброї) Георгій Учайкін започаткував свій авторський канал на Youtube.

"Всі рухи навколо Закону про Зброю відбуваються лише тому, що в Україні існують сотні тисяч, а зараз може навіть мільйони звичайних громадян України, які усвідомлюють необхідність ухвалення такого Закону.

І ці люди – ми з вами.

Так, ми лобісти, але лобісти насамперед здорового глузду, бо те, що у воюючій Країні досі немає Закону про зброю – це повне безглуздя, якщо не диверсійна діяльність.

Саме тому цей канал і отримав назву ЗБРОЙОВИЙ ЛОБІСТ."

Перша програма на каналі присвячена "Закону про зброю".

Битва за Закон про зброю. Частина 1

Стати членом УАВЗ

ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №1

24 лютого, ще  2014 року за допомогою депутатів від фракції "Свобода" ми намагалися зареєструвати у ВРУ законопроект зі змінами до Конституції України, яким передбачалося:

– обов”язкове проходження військової підготовки усіма дієздатними громадянами

– право громадян на володіння зброєю для захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Лінк на цей цікавий документ буде в описі до цього відео.

Оскільки події в Україні були предметом зацікавленості усіх світових ЗМІ інформація про нашу ініціативу була помічена за кордоном, зокрема у США.

Керівники найбільших профільних асоціацій, зокрема – NRA, GOA підтримали її та навіть назвали Другою поправкою для України.

Цікаво, як би міг змінитися подальший хід історії, якби цю ініціативу помітили, зрозуміли та підтримали народні депутати України, але так не сталося?

І це був втрачений шанс №1.

ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №2

Лише за 10 місяців, а саме 10 грудня 2014 року нам врешті-решт вдалося за допомогою депутатів зі Свободи та від Олега Ляшка зареєстрували у ВРУ закон “Про цивільну зброю та боєприпаси” до розгляду якого, ВРУ так і не наблизилась протягом всієї своєї каденції.

Це був втрачений шанс №2.

ВТРАЧЕНИЙ ШАНС №3

У серпні 2015 року УАВЗ подала Першу Петицію на ім”я Петра Порошенка Петицію, яка стала в прямому сенсі цього слова Першою в історії України зібравши необхідну кількість голосів у рекордний термін 4 з половиною дні.

Петиція містила вимоги внести зміни до Конституції України на кшталт Другої поправки  та негайно ухвалити зареєстрований Закон про зброю.

Проте відповідь Петра Порошенка була менш ніж стриманою. Він зазначив, що нас підтримують лише 11% громадян України, повідомив, що ухвалення Закону про зброю – це прерогатива ВРУ, а питання змін до Конституції має бути розглянуте Конституційною комісією.

Потім нас долучили до робочої групи Конституційної Комісії, яка протягом 5 місяців провела декілька засідань, які постійно переносились і врешті решт без офіційних повідомлень процес зупинився.

Це був втрачений шанс №3.

ПОПЕРЕДНІЙ ВИСНОВОК

Протягом всіх цих років, аж до весни 2019 року ми неодноразово офіційно зверталися до кожного з депутатів – надсилали листи з повідомленнями, проводили їх опитування та намагалися хоч якось підштовхнути їх до розгляду Законопроекту, проте все марно – це глуха стіна через яку ані достукатись ані докричатися не було можливості.

Десятки звернень міських та обласних рад до президента, голови ВРУ та Прем’єр Міністра з вимогою якомога швидше ухвалити Закон “Про цивільну зброю та боєприпаси” так само залишились без відповідей та належної реакції.

Тривала війна, вибухали склади з боєприпасами, зростав обсяг незареєстрованої зброї, країна планомірно скочувалася у прірву, а Закон, який мав стати фундаментом для розбудови територіальної обороні, який би підняв на ноги зброярську галузь, а громадянам захиститися від криміналу так і не розглянули.

І на тлі цього ми з вами лише дізнавалися про те, що Пашинського нагородили пістолетом, з якого він підстрелив бідолаху Хімікуса, Турчинова автоматом, а Яценюка кулеметом, з якими вони так і не пішли воювати.

Постмайданна влада не спромоглася ухвалити життєво необхідний закон про зброю, передавши естафету безглуздя своїм наступникам.

А далі було продовження та наслідки.

Тож залишайтесь – буде цікаво. 

Підготував: Сергій Дага