Задачею урядовців в Україні є законодавчий захист жінок - академік НААН
Ануш Балян: захист прав жінок на законодавчому рівні та подолання родинного насильства – ключова вимога до урядовців
Всесвітня акція «16 днів проти насильства» стартувала з 25 листопада – у цей день у світі відзначають День боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Проте, на жаль, проблема знущань і гендерної агресії, особливо в родинах, досі не викорінена. Відтак задачею урядовців в Україні є законодавчий захист жінок, вважає віцепрезидентка НААН, академік Ануш Балян.
Ануш Балян Фото: пресслужба НААН
Мета міжнародної акції «16 днів проти насильства» – мобілізувати світ, уряди, парламенти, громадські організації, суспільства на подолання проблеми насильства у родинах. А також протидія торгівлі людьми та захист прав дітей.
«25 листопада стало днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, бо цього дня домініканський диктатор Трухільо наказав вбити активних учасниць політичних протестів – трьох сестер Мірабал. Кривава страта була показовою, жінкам намагалися вказати, що їхнє місце не у політиці, а на кухні. З 1999 року цей день став всесвітнім днем захисту прав жінок.
Але досі проблема знущань та наруги над жінками як у світі, так і в Україні, не викорінена. Найгірше, що принижень та насильства жінки зазнають у родинах, нерідко на очах дітей», – зазначає віцепрезидентка НААН, академік Ануш Балян.
Науковиця зауважила, що через страхи, замовчування проблеми, забобони та традиційні звичаї ці злочини часто не стають публічними.
«Майже завжди проблему задавнює природне бажання жінки зберегти сім'ю. А статистика свідчить, що близько 44% жінок стикалися з фізичним насильством щодо себе, понад 20% зазнали зґвалтувань. У сучасному світі з таким катастрофічним обсягом знущань дуже важко боротися», – наголошує Ануш Валеріївна.
Вона додала, окрім регулярних побиттів, насилля щодо жінок має безліч різновидів – від психологічного та сексуального, аж до вбивств. Це і примусові шлюби, і переслідування, і вуличні домагання, а з появою гаджетів – ще й шантаж та кіберпереслідування. Крім того, у багатьох країнах досі традиційними є ранні шлюби.
«Головним завданням подібних гендерних гуманітарних акцій, як дні проти насильства щодо жінок, є намагання переконати тих, хто потерпає від насилля, покласти край знущанням. Спираючись на громадські організації, державу з поліцією, жіночі товариства, знайти у собі сили, щоби захистити власну гідність.
Ключовою до урядовців залишається вимога захистити жінок на законодавчому рівні, підтримувати соціальну рекламу спрямовану на подолання насилля як у родинах, так і на вулиці. Створити мережі притулків для жінок, яким нема куди сховатися від насильників», – підкреслила віцепрезидентка НААН.
За її словами, ця проблема прямо стосується й України, яка тільки повертається обличчям до гендерних проблем.
«Лише торік у Нацполіцію було спрямовано 127 478 звернень потерпілих від насильства, і це лише ті, хто більше не зміг терпіти. Понад 83% звернень надходять саме від жінок. Причому, насильство у родинах навіть не залежить від їх економічного стану.
Тому ламання стереотипів часто викривленої суспільної моралі, захист гідності кожної жінки та дівчинки є першочерговим завданням. Усі мають усвідомлювати важливу суспільну місію жінки, і вона не тільки у народженні дітей. Це потрібно казати кожній дівчинці та хлопчику ще з дитсадка. Рівність та повага. Жінки важливі. А тому їхні права мають бути непорушними», – резюмувала Ануш Балян.