До другого читання ВР передано законопроєкт №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності. Згідно з пояснювальною запискою, документ передбачає створення конкурентного прозорого ринкового середовища, розумну регуляцію та повну цифровізацію надання послуг у архітектурно-будівельній сфері. Втім, наразі законодавча ініціатива зіштовхнулася з опором. Про це йдеться у матеріалі видання “Антикор”.

 

«Основними противниками стали ті, хто повинен, здавалося б, його захищати. А саме - ряд архітекторів під керівництвом заступника голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів Анни Кирій і голови спілки Володимира Гусакова. Вони активно критикують законопроєкт №5655, мовляв децентралізація процесів в містобудуванні та архітектурі призведе до будівельного хаосу і маргіналізації архітектурної думки. У той же час, досвід функціонування таких систем, як «Prozorro» або «єМалятко», показує — цифровізація — шлях до зменшення контактів з чиновниками, а тобто, і ризиків корупції. Завдяки реформі недобросовісний забудовник не зможе порішати з можновладцем, пообіцяти "донести" необхідні папери і почати будівництво на свій розсуд», — йдеться у публікації.

 

Автор матеріалу наголошує, що цифрова система, запропонована законопроєктом №5655, не дає можливості завантажити неправдиві дані або підроблені документи. Водночас підкреслю, що попередня система дозволяла архітекторам залишати за собою монопольне становище у нагляді за об’єктами та створювала корупційні ризики. 

 

«Якщо об'єкт дійсно цікавий або значущий для архітектора, то він так-сяк за ним стежить. Але найчастіше відбувається інакше. Архітектор перемикається на інше будівництво і не горить бажанням вносити зміни в проект, а вони в процесі можуть бути необхідні. А для архітектора це часто «горить» тільки за дуже великі гроші. Виходить, у архітектора в заручниках перебувають всі — від забудовника і інвестора до виконроба і штукатура. Аналогічні ситуації відбуваються і з соціальними об'єктами. Зараз повним ходом йде реконструкція старих шкіл, садочків, лікарень і зробити це неможливо, не відстебнувши певну суму авторам цих страшних радянських проектів, тільки тому, що вони колись були їх архітекторами», — підкреслюється у матеріалі.

 

Джерело видання наголосило, що інструмент саморегуляції використовувався у якості механізму “роздачі замовлень”.

 

«Неугодних залякували позбавленням сертифікації, а правильних і «своїх» призначали не раз і не два на «жирні» об'єкти. До слова, архітектурна вакханалія, яку ми всі можемо зараз спостерігати на власні очі, і стала наслідком певної монополізації ринку», — зазначає один з членів Національної спілки архітекторів.

 

Зазначимо, раніше Верховна Рада прийняла законопроєкт №5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» у першому читанні. За документ проголосувало 309 народних обранців.