Для того, щоб обмежити негативний вплив соціальних мереж на дітей, батькам важливо сформувати в них критичне сприйняття інформації. Про це журналісту УНН розповів науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Володимир Савінов.

Деталі

На запитання, як обмежити негативний вплив соціальних мереж на дітей, Савінов відповів: "Повинен бути доступ до медіагігієни — це новий напрям дослідження, у нашому Інституті також розробляється".

Зі слів наукового співробітника, є нові дослідження стосовно того, як дітей привчати до критичного сприйняття змісту того, що є у ЗМІ, соціальних мережах.

"Критичне сприйняття – це коли дитина в принципі не має силового обмеження на користування соціальними мережами, але є точка зору інтерпретації того, що дитина робить. Тобто ненав'язливо, обережно, батьки та освітяни мають сформувати критичне ставлення, додаткову інтерпретацію до того, що може там відбуватися, і тоді дитина буде розуміти, що це не є істина в останній інстанції, або довірливе спілкування. Ідею критичного сприйняття через додаткову інтерпретацію, дорослу, розумну, привабливу, батьки мають формувати у дитини, й тоді вони будуть розуміти, що це не є істина", - додав Савінов.

На уточнююче запитання, як саме допомогти дитині сформувати критичне мислення, Савінов зауважив: "Розповідати історії, основний механізм формування свідомості та особистості - це історії. Наприклад, про випадок у Боярці, де таблетками отруїлися студентки. Її потрібно розповідати та правильно інтерпретувати, не просто залякувати, а говорити, що є можливість певних маніпуляцій, певних некоректних практик".

За його словами, батьки повинні розуміти, що коли дитина виходить в інтернет, це майже те саме, коли вона перебуває на вулиці. Є правила безпеки щодо поведінки на вулиці.

"Інтернет – це те саме, а можливо навіть й шкідливіше, там є більше загроз, тому що доступ дитини майже цілодобовий і його важко проконтролювати", - зазначив Савінов.

Окрім того, він наголосив, що батькам важливо спілкуватися з дітьми не лише про справи, а й цікавитися їхнім душевним станом та зі свого боку також ділитися власними думками, для того, щоб сформувати довірливі стосунки.