Київрада почала перетворюватися на місце прихистку корупціонерів на початку 2000-х років. Перед виборами 2002 року міськрада збільшила кількість депутатських місць із 75 до 90, у 2005 році – з 90 до 120-ти (скажімо, Варшаві вистачає 53 депутати, а Риму – 80). За сумнозвісних часів Леоніда Черновецького стало традицією, що більша половина столичних «законотворців» ніде не світилася, тихенько працювала «над покращенням життя киян».

З року в рік зростали як офіційні бюджетні витрати, так і неофіційні витрати, які несло місто від «господарської» діяльності непублічних київських депутатів – представників фінансово-політичних груп, зокрема, від хаотичної забудови їхніми фірмами історичного центру столиці, спальних районів, парків, дитячих і спортивних майданчиків, «співпраці» з комунальними підприємствами тощо.

У випадку з новими виборами до Київради перед громадськістю постає непросте завдання: максимально «відкрити» кандидатів у депутати, щоб зрозуміти їхнє справжнє нутро. Бо ж дуже часто буває, що наші “скромні” обранці мають у своєму багажі не зовсім публічний кейс справ і вчинків.

Павло Петрович Тесленко може претендувати на типового київського представника влади, що пройшов і Крим, і Рим, і мідні труби.

Наш герой тричі висувався до Київської міської ради (двічі – вдало). У 2008-му став депутатом від Блоку Катеринчука. Зразу після обрання почав цинічний шлях політика-перебіжчика: він кинув свою політичну силу й проголосував за призначення спікером Київради одіозного Олеся Довгого, якого на цю посаду запропонував не менш одіозний Леонід Черновецький. У 2011 році, коли Блок Черновецького почав розпадатися, Тесленко ввійшов до фракції Партії регіонів. Своїми рішеннями всебічно сприяв тому, щоб майно та земля киян перейшли в приватні руки.

Дружбу з Олесем Довгим можна пояснити тим, що Тесленко протягом двох скликань Верховної Ради був помічником нардепа Станіслава Довгого, батька Олеся Довгого. До речі, у 6-му та 7-му скликанні ВР допомагав «регіоналу» Володимиру Рибаку. У Верховній Раді 8-го скликання, був помічником позафракційного Олександра Супруненка, який фігурував у численних антикорупційних розслідуваннях.

Створений київськими активістами після Революції Гідності ресурс «Вороги Києва» таким чином характеризував діяльність Павла Тесленка за часів Януковича: «Надзвичайно складно знайти скандальну забудову чи неправомірно відведену землю в Києві у 2008-2013-их роках, до яких би не був причетний Павло Тесленко. Зокрема, він не проголосував за повернення «Гостиного двору» до власності киян. Дозволив забудову Андріївського узвозу в інтересах корпорації олігарха Ахметова. Узгодив забудову галявини біля метро «Осокорки», Жукового острову, схилів Дніпра під вертолітний майданчик для Януковича, парку «Орлятко», парку імені Малишка, фонтану на Львівській площі, стадіону «Старт» та подарував Герезі кілька гектарів київської землі для «Епіцентру» на Позняках».

До Київради-2015 обрався від «Єдності». Працював заступником голови комісії з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. 2015 року потрапив до скандалу, коли в своїй депутатській декларації приховав аж 12 підприємств, деякі з них – із мільйонними внесками до статутного фонду. Скандал дуже швидко забувся, бо в 2015 році тих скандалів було безліч.

Займаючись житлово-комунальним господарством, Павло Тесленко тісно контактував із різними за калібром забудовниками столиці. Деякі його друзі стали разом із ним засновниками ГО «Всеукраїнський фонд прямих інвестицій»: керівник ТОВ «Платинум Фест Ріал Істейт» харків’янин Максим Корецький, керівник концерну «Київпідземшляхбуд» Анатолій Гальчук і керівник БК «Гармонія» Руслан Романчук.

Чинний президент Національної асоціації американського футболу України, директор Товариства індивідуальних забудовників «Оріон», що базується в селі Дударків під Києвом, Павло Петрович Тесленко, якщо вірити його останній декларації у вільному доступі, веде надзвичайно скромний спосіб життя: в нього нема квартири чи будинку, нема навіть дружини. Внесків у банках та цінних паперів теж нема. З транспортних засобів він володіє TOYOTA SEQUOIA 5.7 2008 року випуску, причепом і прогулянковим судном «Москва-2», виготовленим в 1982 році.

Що стосується бізнесу, то йому належить 23,3 відсотка акцій ПАТ «Червоний мак» на загальну вартість 1 215 680 гривень, близько 17 відсотків акцій товариства «Крим-93» на 509 177 гривень, 20 відсотків акцій «Ейчар-Груп» на 12 тисяч гривень. Він також повністю володіє цілою низкою приватних підприємств, основною метою яких зазначено «будівництво житлових і нежитлових будівель».

У 2018 році, будучи ще депутатом, на основній роботі Тесленко отримав 94 375 гривень зарплати, а за сумісництвом – ще 53 705. Також 145 тисяч гривень склали доходи від його бізнесу. На руках політик мав 519 800 гривень і 40 тисяч доларів.

На цей момент Павло Тесленко в шлюбі не перебуває. Однак, згідно з біографією, у політика є донька та син. Проте в поданій ним декларації діти не згадуються. ТОВ «Статус Девелопмент компані» із внеском до статутного фонду в 885 000 гривень, яке колись заснував Павло Петрович, очолює Олександра Федорівна Тесленко, але ким вона доводиться нашому герою, відкритих даних немає. До речі, Олександра Тесленко є засновником ТОВ «Вінд компані», яке займається виробництвом промислового холодильного та вентиляційного устатковання і розташоване в уже згадуваному селі Дударків, де Павло Тесленко очолює Товариство індивідуальних забудовників «Оріон». Проживає Олександра Федорівна в приватному будинку в Дніпровському районі Києва.

Цікаво, що, за інформацією наших джерел, саме від Дніпровського або Дарницького районів Києва безхатько Тесленко має намір знову штурмувати депутатське крісло в Київраді, заради чого веде активні перемовини з рядом рейтингових політичних партій.

Київ є сьомим містом в Європі за чисельністю населення. Звичайно, киянам хотілося б бачити своє улюблене місто на такій само високій позиції і за іншими критеріями: боротьбою з корупцією, розвитком інфраструктури, забезпеченістю житлом, якістю доріг, рівнем безробіття, чистотою довкілля тощо. На жаль, з такими кадрами у муніципальній владі, як Павло Тесленко, їхні мрії ще довго не зможуть справдитися.

Максим Безуглий