Останнім часом іде багато розмов, що мери українських міст не знаходять спільної мови з органами центральної влади. Не секрет, що ні столичний керманич, ні його колеги з міст-мільйонників: Харкова, Одеси, Дніпра не можуть задовольнити Київ. До них додалися також очільники інших обласних міст (Львів, Луцьк, Чернівці, Тернопіль.) Та й менші населені пункти теж демонструють своє «фе» столиці. Які ж у них шанси бути переобраними на наступний термін? Чи вплине фактор нових облич на цей процес? Спробуємо проаналізувати ситуацію на прикладі міст обласного значення Черкащини, адже саме тут мер обласного центру не просто оголосив війну центральній владі, а ще й виступив з позовом до самого Гаранта.

В Черкаській області такими населеними пунктами є Черкаси та ще п’ять міст: Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань. Якщо говорити про шанси бути переобраними на наступний термін (про відсутність таких намірів, принаймні, ніхто з очільників перелічених міст не заявляв), то найменш позитивний відсоток на думку експертів має мер Ватутіного Олександр Лисюк. Постійні чвари у міській раді та проблеми з громадськими активістами при не зовсім ідеальному бюджеті, аж ніяк не сприяє в подальшому перебування на посаді пана Лисюка.

А от Золотоноша за останні п’ять років стала рекордсменом з порушених кримінальних проваджень, ініційованих колишнім нардепом Голубом Владиславом. Здавалося б, тут ніяких шансів для переобрання нинішньої влади взагалі немає. Але парадокс: люди в провінційних містах більше довіряють не заїжджим гастролерам, а тим, до кого вони можуть звернутися щодня і бачать реальну роботу. Тому на останніх виборах до Верховної Ради тодішній парламентар отримав у місті аж 7% голосів. А шанси чинного мера Віталія Войцехівського чи не найкращі серед усіх його колег по області. В 2015 році за нього віддали голоси приблизно 80% виборців, щось подібне очікується і на виборах 2020 року.

Сміла є містом непередбачуваним. За останні роки замість того, щоб розбудовувати, основні зусилля витрачалися на суди та відшкодування зарплати за вимушені прогули чиновників. Медичними та комунальними проблемами ніхто не опікувався. Тому логічно, що при наявності «свіжого» кандидата без антирейтинга, восени сміляни будуть мати нового мера.

В Умані ситуація найбільш заплутана. Нинішній керманич за ці роки залучився підтримкою багатьох. Але не можна скидати з рахунків і вплив «уманського» нардепа Яценка, який бачить на цій посаді точно не Цебрія.

У Черкасах міський голова став впізнаваним після конфлікту з президентом не лише в місті чи Україні. Світові видання неодноразово згадували прізвище Бондаренка. Здавалося б пан Бондаренко вже може спокійно готувати «тронну промову» на 26 жовтня, але тут є такий фактор як другий тур. Цей фактор п’ять років тому спрацював не на користь попередника. Якщо усі прорахунки діючого мера будуть враховані, то результат конкурента стане позитивним.

Традиційно політично активні канівчани, останні п’ять років, коли на чолі міста Ігор Ренькас, якось збавили градус політичної напруги. Мабуть, основну роль відіграли дипломатичність, стриманість та виваженість Канівського мера.  Експерти ствердужють, що місто-колиска Кобзаря і на наступну п’ятирічку залишиться з діючим міським головою.

Офіційно передвиборча кампанія розпочинається 5 вересня, але, як бачимо, більшість громадян уже визначилися із потенційними переможцями виборів 2020. 

Автор: Євгеній Анненко для Bagnet.com