Рішення ЄСПЛ у справі Логвинського може поставити жирний хрест як на репутації НАБУ, так і на всій антикорупційній системі країни, включаючи Вищий антикорупційний суд, рішення якого в найближчі місяці почнуть масово оскаржуватися в ЄСПЛ, пише УНІАН.

Ситник проти ЄСПЛ

Чим це загрожує Україні Останні скандали з НАБУ, САП та ВАКС вже викликають реакцію ЄС. Так Європейський суд із прав людини не дозволив НАБУ та САП притягнути колишнього народного депутата Георгія Логвинського і вказав НАБУ на грубі порушення прав людини з їх боку - тиск на свідків і незаконне стеження. У свою чергу НАБУ заявило, що продовжить переслідування Логвинського незважаючи на рішення ЄСПЛ. В цій справі запобіжні заходи ухвалював саме ВАКС. 

Логвинського переслідують у рамках кримінального провадження НАБУ, зареєстрованого 1-го червня 2017-го року. На початку 2020-го року НАБУ оголосило шістьом людям підозру в нібито заволодінні 54-ма мільйонами гривень через виконання Україною у 2016-му році рішення ЄСПЛ про повернення компанії «Золотий Мандарин Ойл» боргів «Київенерго». Раніше компанія «Золотий Мандарин Ойл» звернулася до ЄСПЛ, оскільки Україна не виконувала рішення українського суду про стягнення з ПАТ «Київенерго» боргів. Україна та «Золотий мандарин» уклали угоду про дружнє врегулювання, завдяки якій, згідно з висновком ХПГ, державі вдалося зекономити 104 мільйони гривень. Укладення цієї угоди та виконання рішення ЄСПЛ фактично й стало підставою для переслідування з боку НАБУ.

Тобто НАБУ самим фактом відкриття справи вже пішло проти ЄСПЛ. На думку директора Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, ця справа має чіткий політичний підтекст: він вважає, що своїми діями НАБУ намагається завадити розгляду в ЄСПЛ справи «Україна проти Росії», усунувши від неї суддю Європейського суду Ганну Юдківську, яка є дружиною Логвинського.  У висновку ХПГ зазначається, що кримінальні провадження НАБУ проти Логвинського є політичними. Георгій Логвинський назвав відмову ЄСПЛ знімати з нього міжнародний імунітет «перемогою правди над злом».

Варто зауважити, що ледь не вперше ЄСПЛ зробив настільки різку заяву. "Деякі слідчі заходи, проведені НАБУ – у тому числі  приховане спостереження – поширювалися на Логвінського із чітким наміром збирання доказів стосовно нього і проведення розслідування щодо нього", - заявляє ЄСПЛ.  Таким чином НАБУ порушило конвенцію про імунітети та привілеї Ради Європи, стороною якої є Україна. ЄСПЛ вважають, що у НАБУ діяли з порушенням принципів неупередженого розслідування. "Є свідчення того, що під час проведення розслідування НАБУ вдавалося до тиску на свідків… Зазначені дії НАБУ із пошуку свідчень проти Логвінського несумісні із його імунітетом... а також самі по собі суперечать суті імунітету та підривають цілісність процедури його зняття". Європейський суд з прав людини стверджує, що Україна "не продемонструвала достатніх гарантій (не)використання у кримінальному процесі доказів", здобутих із порушенням міжнародного права.

Окрім ситуації з демонстративним невиконанням НАБУ рішення ЄСПЛ, розгорівся ще один скандал - головний рабин України Моше Реувен Асман звинуватив директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника у брехні щодо історії з прослуховуванням синагоги. Про це Асман написав у Facebook, коментуючи заяву Ситника про ніби непричетність НАБУ до цього. Асман стверджує, що в нього є документи, які доводять факт прослуховування. Також рабин стверджує, що НАБУ прослуховувало Європейський суд з прав людини у Страсбурзі. Більш того, як стверджує Асман, за обома операціями — у синагозі та в ЄСПЛ — стоїть один детектив НАБУ — Сергій Рокунь. Крім цього, Асман заявив, що конфіденційно зустрічався із Ситником і надав йому докази переслідування парафіян. Ці незаконні дії НАБУ проводило, щоб зібрати докази проти Логвинського.

Трійка суддів імені Ситника: чому люди ризикують професією?

Наступна історія, яка йде за тим самим сценарієм, що й справа Логвінського – це справа Бахматюка. ВАКС та НАБУ у цій справі знову-таки відіграють ключову роль.

5 червня 2020 року Печерський районний суд м.Києва зобов’язав Офіс Генерального прокурора закрити справу щодо рефінансування VAB банку як так, що була відкрита незаконно. Це та сама справа, по якій ДБР відкрив провадження по фальсифікації експертизи з боку НАБУ. НАБУ і САП відмовляються виконувати остаточне та таке, що не підлягає оскарженню, рішення суду, і подає апеляцію, але не до апеляційного суду міста, який має повноваження розглядати апеляції на рішення Печерського суду, а до Апеляційної палати ВАКС.

Зоя Ярош, президент Асоціації адвокатів України, заявила, що це є порушенням, адже “враховуючи, що Ухвала від 05.06.2020 року ухвалена після початку роботи Вищого антикорупційного суду слідчим суддею Печерського районного суду, відтак, судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не мають права розглядати апеляційну скаргу на ухвалу від 05.06.2020 року у справі № 757/22567/20-к, оскільки апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва повинні подаватися до Київського апеляційного суду. Сподіваюсь, що саме суд, здійснюючи правосуддя, зробить правильні висновки та не допустить порушення закону, адже саме це на суд, в тому числі Вищий антикорупційний суд, покладалось суспільством при його створенні та взагалі реформування судової системи”.

Наступна історія, яка йде за тим самим сценарієм, що й справа Логвінського – це справа Бахматюка / фото прес-служби Бахматюка

А далі відбувають ще дивніші речі. ВАКС по цій справі виносив рішення, які повністю протирічили рішенням того ж ВАКС по аналогічних справах. Йдеться про обрання запобіжних заходів. Це як мінімум викликає питання щодо неупередженості. Але головне, що загалом усі справи на розгляді ВАКС розподілені між 6 колегіями по 3 судді. Але всі подання від НАБУ у ВАКС по справі Писарука і Бахматюка потрапляють до однієї і тієї ж трійки суддів, хоча в Україні діє автоматичний розподіл судових справ між суддями для забезпечення незалежності і неупередженості процесів розгляду справ.  Таких збігів просто не буває.

Адвокати Бахматюка вже заявили, що подають в ЄСПЛ щодо цих фактів. Реакцію Євросоюзу після заяв НАБУу справі Логвинського передбачити не складно – вона буде однозначно негативною. А самі судді, які виносили неправомірні рішення та представники НАБУ, які робили неправомірні дії для європейців перетворюються на осіб, яким не можна подавати руки. Простіше кажучи, вони стають такими собі особами non grata, для яких єдиним можливим продовженням кар’єри є вихід з професії.

Головне відкрите питання: чому люди готові ризикувати зарплатами, охороною і зрештою власною кар’єрою? Відповідь тут може бути дуже проста: відчуття безкарності. Але справа Логвінського є першим дзвіночком, який мав би протверезити всіх тих, хто вважає, що ця історія має виключно український вимір. ЄСПЛ проти Зеленського

17 липня 1997 року, ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), Україна зобов’язалася виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) у будь-яких справах, в яких вона є стороною. По факту за останні 10 років Україна не виконала 67% провідних рішень Європейського суду з прав людини проти України. Показник виконання таких рішень Україною — один з найгірших у Європі. Наразі на розгляді ЄСПЛ знаходиться 8700 заяв, поданих проти України. Через це ЄСПЛ навіть вирішив не приймати до свого провадження рішення повторюваного характеру, а також спростив процедури розгляду повторюваних та неприйнятних заяв, щоб хоч якось розгрузити цей потік заяв про порушення.

Пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, передбачене покарання для таких суддів. І якщо зараз відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням Європейського суду з прав людини, ґрунтується на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді, то в проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставою для покарання буде винесення суддею рішення з порушенням статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини.  Тобто рішення ЄСПЛ буде достатньо для притягнення до відповідальності суддів, і без підтвердження українськими судами.

Ілюстрація REUTERS

Європейський суд з прав людини — одна з ключових інституцій Ради Європи з безумовним авторитетом.  Після звинувачення НАБУ в незаконних методах тиску і заяв відомства Ситника про ігнорування рішень ЄСПЛ, дуже вірогідне рішення ЄСПЛ по трійці суддів ВАКС, які брали в ухваленні завідомо неправомірних судових рішень у справі VAB банку, нанесе величезний удар по авторитету ВАКС і взагалі - антикорупційних органів України. Якщо апеляційна палата ВАКС вже 20 липня ухвалить рішення, яке виходить за межі їх повноважень, і скасує рішення Печерського суду, це запустить ланцюжок, який після рішення ЄСПЛ призведе не лише до гучних відставок суддів. Окрім репутаційних втрат для ВАКС всередині країни (а кредит довіри до суду на момент створення був величезним, але й закінчитись може водночас, з одним гучним скандалом), ЄС, який був ініціатором і “хрещеним батьком” створення ВАКС, відмовиться від протекції свого непутьового “хрещеника”. А головне, тотальне розчарування Європи в державі Україна, в якій вірус беззаконня пожирає новоутворенні антикорупційні органі менш, ніж за рік після початку їх роботи, суттєво охолодить ентузіазм єврочиновників щодо інтеграційних перспектив України.

Для Європи ми перетворюємось на таку собі “сіру” зону, де права людини масово порушуються і де рішення ЄСПЛ масово ігноруються. Зі зміною влади ситуація не просто не покращилася - як ми бачимо, такі органи як НАБУ і САП дозволяють собі не просто саботаж виконання рішень європейського суду, а і публічні заяви щодо їх невиконання. Справа щодо суддів ВАКС, які також свідомо пішли на порушення, а також звинувачення у втручання в систему електронного розподілу справ між суддями, стануть величезною проблемою для Зеленського у його стосунках з ЄС.

Три справи за рік. Як працює ВАКС

Свого часу створення НАБУ та ВАКС було  ключовою вимогою Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Український антикорупційний суд створили за моделлю Міжнародного кримінального суду з залученням міжнародних експертів. 6 березня 2019 р. Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила імена 39 переможців, 38 з яких стали суддями ВАКС. 11 квітня 2019 р. Президент України підписав Указ про призначення суддів ВАКС. 5 вересня 2019 р. Вищий антикорупційний суд офіційно розпочав здійснювати правосуддя.

ВАКС уповноважений розглядати 22 склади злочину, які вчинені спеціальними суб'єктами - можновладцями (і це означає, що об’єктами антикорупційного суду не можуть бути не чиновники). Суддям купили 34 квартири на 84 млн грн, придбали службові авто, облаштували робочі місця вартістю 100 тис. грн за кожне, виділили охорону, в тому числі для членів сімей. Але створення комфортних умов ніяк не вплинуло на ефективність роботи суду. Від вересня 2019-го до квітня 2020-го судді ВАКС ухвалили лише три вироки. Причому два з них на підставі угод про визнання винуватості, тобто за швидкою процедурою, а перший вирок приніс бюджету аж 51 тис грн штрафу. Врешті Вищий антикорупційний суд засудив депутата Київської обласної ради Олександра Мефодія до 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна за зловживання впливом - хабар у 5 тисяч доларів, шо стало найсуттєвішим результатом роботи ВАКС за всю історію його існування.

Важко сказати, хто покладав на антикорупційні органи, і на ВАКС зокрема, більші сподівання - ЄС чи українське суспільство, перегодоване обіцянками влади про рішучу боротьбу і навіть подолання корупції. І хто розчарується першим, вже не так важливо. Важливі негативні наслідки, які ми отримаємо після “холодного душу” від ЄСПЛ. Країна, в якій свідомо ігноруються права людини, яка зневажає європейські принципи і цінності, навряд чи може розраховувати якісь перспективи зближення з цивілізованим світом.

Сергій Шевченко