Позавчора в одному з повідомлень УНІАН йшлося про те, що у льотній бригаді, якою командує полковник Дмитро ФІЛАТОВ (військовий гарнізон Бориспіль, яка забезпечує перельоти, зокрема, керівного складу Міноборони України і Генштабу ЗСУ) з 26 січня військовослужбовці не отримують хліба з хлібокомбінатів, а вимушені випікати власними силами. За деякими джерелами у подібній ситуації опинилася не лише ця військова частина. Зокрема, така ж проблема є й у Васильківському гарнізоні. У державному підприємстві МО України „Білоцерківський військторг”, яке опікується організацією харчування у цих частинах, цієї інформації не спростували. За словами начальника планово-економічного відділу підприємства Світлани Бабенко, на рахунках підприємства жодної гривні, останнім часом постачальники продуктів харчування надавали харчі, як кажуть, під чесне слово військторгівців. „Постачальники багатьох продуктів харчування ще наприкінці року попереджали підприємство про припинення поставок вже з січня через зростання заборгованості за надані харчі. Досі нам вдавалось вмовляли постачальників про відстрочку плати за товари. Як бачимо, у хлібопекарів у деяких регіонах терпець таки увірвався. В свою чергу, й хлібопекарі  Житомирщини нас вже попередили, що з четверга і вони безоплатно більше не надаватимуть нам хіба ”, - додала Світлана Бабенко. Ситуацію в з харчуванням військовослужбовців та багатомільйонними боргами у міноборони коментувати по телефону відмовились.

 Нагадаю, 4 січня зі слів директора підприємства ,,Білоцерківський військторг” Людмили Рябич чимало ЗМІ повідомили, про загрозу припинення гарячого харчування майже 11 тисяч військовослужбовців в 70 військових частинах (у яких підприємство надає послуги з організації харчування) через заборгованість Міністерства оборони, як замовника послуг, за останні три місяці 2010 року. Сума заборгованості на 31 грудня сягала 30 млн грн. За словами представників підприємства їм вдавалось викручуватись з ситуації багато в чому за рахунок запасів продуктів власного виробництва (борошна, круп, овочів, м’яса). Проте ресурси підприємства вже дуже обмежені. Більше того, зростає заборгованість і по виплаті заробітної плати майже 1300 працівникам підприємства, недоотримав коштів і бюджет міста (це підприємство є одним з найбільших платників податків у Білій Церкві). Крім того, за несвоєчасні розрахунки за отримані товари та не сплату податків цьому держпідприємству нарахували штрафи на загальну суму понад 6 млн грн. За переконанням директор підприємства, ця ситуація створена штучно. „Читається, що за сценарієм окремих посадовців, які є кураторами цього ринку, у такий спосіб військторгівців планують посунути з солдатської кухні.”

В свою чергу, Кабмін необхідні до кінця року війську на харчі 87 млн грн. таки виділив. Але не всі виконавці послуг з організації харчування зароблені кошти до кінця року отримали. Без пояснень від замовника, чому з одними підприємствами розрахувались, а для окремих, це залишилось лише їхньою проблемою.

Пікантність ситуації ще й в тому, що комбінації окремих кураторів цього ринку, через що й виник черговий скандал на солдатській кухні, кинули тінь на Кабмін. Деякі інформагенції заявили, що загроза припинення харчування наших солдат виникла з вини Кабміну. Хоча насправді необхідні кошти на погашення боргів підприємствам таки були виділені міністерству оборони. А там, схоже, мали своє бачення на подальший перебіг подій.

В ситуацію довелось втрутитись навіть Віце-прем'єр-міністру України, міністру соціальної політики Сергію Тігіпко, який 5 січня провів робочу нараду з цього питання. Пізніше, це питання було порушене на засіданні уряду. А Верховна Рада ухвалила Закон України „Про внесення змін до розділу Х1 „Прикінцеві положення” Закону України „Про здійснення державних закупівель” щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, учнів (студентів) навчальних закладів та дітей. Згодом, у Кабміні розробили план виконання норм вищеназваного Закону, визначили терміни підписання договорів з виконавцями послуг на перший квартал (до 1 лютого!), механізм погашення боргів Міноборони перед підприємствами – виконавцями послуг. Здавалось, після цього все мало би стати на свої місця. Так, але не так.

На календарі 2 лютого, але донині, як нас поінформували джерела в Міноборони, жодної гривні ДП МО України „Білоцерківський військторг” за надані послуги війську, не отримав, ні за роботу протягом останнього кварталу попередньому році, ні за організацію харчування у січні з нового бюджету. Нинішня ситуація, з огляду на те, що слідом за хлібопекарями, й інші постачальники можуть призупинити поставки продуктів військторгівцям для солдатського столу, кричуща і критична по суті. При цьому є намагання показати колектив підприємства, як такий, що чи не хоче, чи не може надавати якісні послуги. 

Читається, що кураторам цього ринку така ситуація на руку. Дехто твердо вирішив свій сценарій по чистці рядів на ринку надання послуг з організації харчування у війську таки реалізувати. Протягом місяця шукали не механізми розрахунків з підприємством, а хоча б найменші підстави не платити за виконану роботу. І ось вже говорять про те, що нібито  „Білоцерківський військторг” взагалі немає юридичних підстав працювати на цьому ринку. Тоді незрозуміло, як підприємство, яке нібито програло тендер досі господарює на солдатських кухнях? Варить борщ, кашу тисячам наших захисників. Хто відповість, за те, що це підприємство, як дехто зараз галасує, нібито незаконно працює у військових частинах? Питання надсерйозне, бо йдеться про здоров’я солдат, боєготовність частин... А чому нині ніхто вже не згадує, що 28 грудня посадовці міноборони підсунули керівництву цього держпідприємства підписати гарантійний лист на безперебійне харчування військовослужбовців за встановленими нормами протягом першого кварталу 2011 року? Тоді про незаконність їхнього перебування на цьому ринку ніхто не казав  ні слова. Військторгівці той лист підписали, тим самим взявши на себе певні зобов’язання. Але вони і гадки не мали, що 29-30 грудня, коли у міноборони повертали борги підприємствам за надані послуги у четвертому кварталі 2010 року, їм не дістанеться жодної гривні.

Іншими словами - це конкурентна боротьба по-українськи. Відомо, що нові компанії  кураторів цього ринку вже „на старті”, їхніх представників вже впізнають в коридорах міноборони. Чекають лише , коли військторгівці „здадуться” і самі підуть з ринку. А тоді, питання повернення боргів підприємства ще більше ускладниться. Свого часу міноборони так вже було вчинило з одним з колишніх підприємств цього ринку, маю на увазі, „Ганну-Марію”. Це шулерство окремих посадовців по відношенню до колективу державного підприємства. Ви можете собі уяви, щоб нашим чиновникам 3-4 місяці не платили зарплатню і навіть не гарантували, що скоро заплатять, а вони і далі ходили на роботу і старанно виконували свої обов’язки? А колектив цього підприємства „закіпає”, але терпить. В котре сподіваючись, що боротьба з корупцією в країні не лише гасло.

Проблему розрахунків з окремими господарями солдатської кухні, аж ніяк не можна пов’язати з дефіцитом бюджету, бо нагадаю, Кабмін необхідні кошти для розрахунків з виконавцями послуг з організації харчування виділив(!). Постає питання – кому ж спрямували передбачені кошти для ДП МО України „Білоцерківський військторг” та компанії „Івала” (це ще одне підприємство цього ринку, якому міноборони заборгувало ще більше коштів) за роботу в останньому кварталі 2010 року? Отримало Міноборони кошти на оплату організації харчування у війську і за січень. Проте, ці кошти знову пішли в обхід рахунків цих двох підприємств... Разом з тим, перевірки у їдальнях, де господарюють військторгівці почастішали. Перевіряють з особливою ретельністю відповідність солдатського раціону встановленим нормам. Звертаю увагу, міноборони, як замовник послуг, яке вже чотири місяці (!) не розраховується з держпідприємством, замість грошей направляє  перевіряльників. Це на той випадок, якщо самі не підуть з ринку, то можна буде „пришити” невиконання умов договору, зокрема, в частині недотримання переліку харчів за встановленою нормою?

Про те, що в Міноборони, не без сприяння  інших відомствах, „створено непрозору, корупційну систему надання послуг з організації харчування” вже давно не натякають, а відверто почали говорити незадовго після власне запровадження самої нової системи із залученням підприємств на конкурсній основі. Бо дедалі частіше в процесі конкурентної боротьби за право варити кашу солдату вилазить те, що погано пахне. Біда в тому, що на першому місці у цій бізнес-кампанії, аж ніяк не інтереси солдата. Ці скандали кидають тінь на очільників відомства, дискредитують військо, саму діючу систему організації харчування, яка по суті – передова, бо створює для солдата менш більш комфортні умови та змогу займатись йому саме військовою справою, а не тренуватись чистити картоплю. Не вже так важко зламати ті корупційні механізми, розгледіти і дати по рукам тим, хто давно „гріє” руки на солдатській кухні попри зміни у владі? Невже для того, щоб цього позбутися, вихід лише один – повернення до старої системи організації харчування війська? Про що нещодавно заявив міністр оборони.

І у відповідь отримав порцію критики, зокрема, від автора матеріалу „Наряд по кухні”, що був опублікований на „Оглядачі” наприкінці минулого тижня. Треба сказати, що за авторством цього матеріалу добре чується голос тих, хто нині безпосередньо „мутить воду” на солдатській кухні.   Ті, хто знає об’єктивну ситуацію на ринку організації харчування військовослужбовців Збройних Сил України, м’яко назве цей матеріал нісенітницею. Спроба автора проаналізувати нинішню ситуацію на солдатській кухні закінчилась майже «всіма пострілами в молоко». У головному підсумку матеріалу автор спробував поєднати несумісні речі - комерційний зв’язок міністра оборони з ДП МО України «Білоцерківський військторг». Це навіть не смішно. Бо, як тоді пояснити той факт, що після скандальних виступів у пресі директора цього підприємства Людмилу Рябич, Михайло Єжель своїм наказом відсторонив  від посади. А борг Міністерства оборони перед військторгівцями за надані послуги лише зростає?

В тому, що дехто намагається перевернути ситуацію з ніг на голову, можна легко розгледіти інтереси деяких гравців ринку надання послуг з організації харчування у війську. Дехто дуже побоюється з поверненням до старої систему організації харчування залишитись без роботи. Вони менше всього переймаються тим, що солдатам знову доведеться тренуватись чистити картоплю, переконуючи про прогресивність нині діючої системи аутсорсинга, ніби інших кроків до еволюції війська, ніж через зміни на кухні, немає, прагнуть лише одного – гарантувати собі тепле місце зі стабільним заробітком на солдатській кухні. А цьому наміри міністра оборони дуже загрожують. (А вони, до речі, ґрунтуються на досвіді наших російських, білоруських сусідів, і не лише, де організацію харчування у війську доручили одному підприємству - на зразок нашого концерну „Військторгсервіс” МО України). Подаючи і нав’язуючи суспільству спотворену інформацію про ситуацію, у такий спосіб дехто намагається, завдати удару відразу по керівнику військового відомства та підприємству-конкуренту. Адже пересічні читачі не багато знають про реальну ситуації на солдатській кухні, і часто подану інформацію сприймають «за чисту копійку».

Петро Москаль